Світло в кінці тунелю: 5 приємних для України тенденцій у війні

Якісь усі сумні, давайте напишу кілька речей, які мене радують. Система, яка працює.

З моменту створення в червні (тобто за 5 місяців) темп ураження особового складу армії РФ зріс у 2 рази! Якщо Мадяру і Ко вдасться виконати задумане (збільшити чисельність складу в 2+ рази і створити кіл-зону вздовж усього фронту), вийде стіна, об яку йоблики будуть вбиватися в ще більших масштабах.

Це не зможе повністю компенсувати брак піхоти, але згладить проблему. Тут не тільки СБС, ще й СБУ, ГУР, ССО. Раніше кожна публікація про згорілий НПЗ викликала захват і бурхливі обговорення.

Зараз під ранковим зведенням про прильоти по російських об'єктах майже немає коментарів. Рутина :) У серпні-жовтні інтенсивність ударів зросла в 1. 5-2 рази. У листопаді — ще у 2 рази. Це дохрена. Якщо витримати такий темп, економічний збиток РФ буде серйозним.

Ракети, які потрапляють. Питання в їхній кількості, і тут думки розходяться: одні кажуть, що наростити виробництво складно, інші — що вийде. Сподіваюся, другі мають рацію :) Восени удари на відстань до 200-300 км стали систематичними.

З'явилося більше дронів, які можуть їх якісно здійснювати. Більше ударів — більше шкоди противнику. Ця гадина виявилася більш живучою, ніж багато хто (зокрема я) думав. Але протягом 2025 року ми бачимо гальмування до нуля, яке визнає навіть офіційна статистика.

І тепер чекаємо у 2026 (а може і наприкінці 2025) мінуса. Це означає, що грошей у РФ буде менше. А отже, буде менше і можливостей підтримувати поточну інтенсивність ведення війни. Усе це не схлопнеться в один момент, зниження буде поступовим.

Але тут як у сентенції "якщо імперії не розширюються, вони гинуть" — якщо військові бюджети не зростають, армії слабшають. Разом. Є події та тенденції, які засмучують. Але їм можна протиставити те, що вселяє надію.