By Natali Moss
Останніми днями дав безліч коментарів на одну й ту саму тему — удари по НПЗ. Відчуваю, кажу не те, що хочуть від мене чути. Бачу, є деяке розчарування у тому, що російська нафтопереробка не зупинилась. Що обсяги виробництва впали всього на декілька відсотків.
Що ціни на заправках не рвонули догори. Може, й не треба було туди цілити? Своєю чергою ця робота є вкрай ефективною, і ось чому. Серед нематеріальних бонусів — необхідність розтягувати свою ППО, а відповідно, відкривати нові можливості для фантазій наших військових.
Хтось також каже про репутаційні удари по владі, але то таке. Чого варте хоча б те, що про цю нашу роботу знає вже вся планета? А тепер — про витрати. Не знаю, які вони з нашого боку, але абсолютно зрозуміло, що це неспівставні, асиметричні цифри. В сотні разів.
У війні на виснаження та знищення це дуже ефективний результат. Тому треба набратися терпіння та працювати далі. Всім хочеться швидких перемог, але ця війна вчить, що вони є виключеннями, а не правилом.
Українська
English
USA
Français
Deutsch
Italiano
Polski
Čeština
Español
Slovensku
