Ми з України У Чехії та Німеччині пройшли численні маніфестації на підтримку Російської Федерації з вимогою зняти санкції для зниження цін на енергоносії. А також за припинення постачання Україні зброї.
Так, зрозуміло, ці мітинги організували за не дуже приховуваного спонсорства недоімперії. Але все одно це симптом, який до приємних не віднесеш. По-перше, настає та сама втома європейців, про яку багато попереджали.
Тому що війна за два кроки від дому — це не те, за чим нормальним людям хотілося б спостерігати якнайдовше. По-друге, і це важливіше, спрацьовує національний егоїзм, який, на відміну від міжнародної солідарності, значно стабільніший.
Мовляв, навіщо європейцям мерзнути через українців? Проросійські настрої можна усунути грамотною політикою європейських урядів. Наприклад, тим самим чехам слід пояснити, що зняття санкції зміцнить недоімперію у відчутті безкарності.
І тоді російські танки на вулицях Праги, як 1968 року, стануть неминучими. Крім того, необхідно говорити, що зростання цін на енергоносії — це не тільки наслідок санкцій, а й багато в чому наслідки переходу на відновлювану енергетику, який проводить Європа.
Тож знімай санкції з Росії або не знімай, але ціни назад уже не повернуться. Проте не менш важливо, щоб світ бачив позитивні наочні результати своєї підтримки України. Насамперед, це наші успіхи на російсько-українських фронтах.
Але також наші досягнення в боротьбі з корупцією, уніфікації законодавства з Європейським Союзом, в енергоефективності й багато іншого, за що ми самі безплідно ратуємо вже тридцять років.
Адже Україна бореться з Росією не для того, щоб проникнути в якісь там бюрократичні структури на кшталт Євросоюзу та НАТО, а щоб перетворити себе на сильну й успішну європейську країну.
Українська
English
USA
Français
Deutsch
Italiano
Polski
Čeština
Español
Slovensku
