Аналог "Кинджала": Китай озброївся аеробалістичною ракетою KD-21 (фото)

Нещодавно з'явилися зображення, які показали, що бомбардувальники H-6K ВПС НВАК озброєні цією ракетою, що свідчить про її оперативне розгортання.

У матеріалі The War Zone оглядачі пишуть, що KD-21, імовірно, розроблена на базі протикорабельної балістичної ракети CM-401, і володіє характеристиками, схожими з російським "Кинджалом". Вона здатна атакувати як наземні, так і морські цілі, досягаючи кінцевої швидкості від 4 до 6 Махів.

Порівняно з наземними балістичними ракетами, KD-21, запущена з H-6K, отримує додатковий запас дальності та маневреності. Причому сам бомбардувальник, здатний подолати до 3700 миль, а за умови дозаправки в повітрі потенційно досягти навіть узбережжя Аляски.

З урахуванням того, що ракета може бути оснащена, зокрема, ядерною боєголовкою, вона являє собою грізну систему озброєння. Ракета запускається з літака, потім набирає висоту, після чого переходить у фазу зниження по крутій балістичній траєкторії.

Така схема робить її складною для перехоплення, особливо якщо ракета оснащена системою маневрування на термінальній ділянці польоту.

Є припущення, що KD-21 може використовувати траєкторію "дельфінування" (boost-glide), за якої боєголовка після початкового підйому здійснює кілька керованих "стрибків" в атмосфері перед остаточним наведенням на ціль.

Це може істотно збільшити дальність її польоту, можливо, до 1000 кілометрів. Фахівці звернули увагу на балістичну траєкторію ракети з надзвуковою швидкістю (4-6 Махів), що робить KD-21 особливо небезпечною для сучасних систем протиповітряної оборони.

Проте з огляду на досвід бойових дій в Україні, де російська ракета "Кинджал" неодноразово збивалася сучасними західними системами ППО, питання ефективності KD-21 проти передових систем ПРО залишається відкритим.

Однак у поєднанні з масованими ударами іншими засобами нападу вона може становити серйозну загрозу.

Аналітики підкреслюють, що розгортання KD-21 відповідає стратегії Китаю з обмеження доступу і зонального заборони (система A2/AD), створюючи загрозу для авіаносних ударних груп і баз противника.

Під час запуску з H-6K її можна використовувати для атак на об'єкти вздовж Першого ланцюга островів і далі в Тихому океані.