Росія втрачає контроль над Кавказом. Що показали криваві події в Дагестані

16 червня — захоплення заручників у ростовському СІЗО кількома ігіловцями, які купили сокиру та пилу у своїх же наглядачів. Гнівно засуджено і знищено. 17 червня — "Проект" опублікував фільм про Кадирова з подробицями, на які мали б відреагувати російські правоохоронці.

Вони не відреагували. 20 червня — "Новая газета. Европа" публікує матеріал про те, що 8 червня Кадиров поспіхом і таємно одружив двох своїх синів (одному 17, іншому 16 років) на неповнолітніх дівчатах з метою зміцнення міжкланових зв'язків.

Ну і що з того? Не заздріть, срані іноземні агенти! Порада і любов! 23 червня — інциденти в Махачкалі та Дербенті. На Трійцю вбили православного священника і підпалили синагогу. Потік засуджень і звинувачень на адресу України і Заходу.

Якщо підтвердиться, що серед нападників були сини одного з місцевих чиновників, вигадки про Україну стануть особливо пікантними.

(Нагадаю, що інцидент зі штурмом аеропорту в Махачкалі з метою масового вбивства євреїв залишився в минулому і практично без наслідків, символічним осудом для учасників). Кремль роками ростив монстра і згодовував суспільству ілюзію контролю над екстремістами.

Раптом виявилося, що безкарний монстр нічого не гарантує і ситуація стала тільки гіршою. Особливо — після "Крокусу", коли росвлада викотила максимально невиразну історію і на її тлі розігнала ксенофобські настрої.

Воєнний злочинець Дмитро Рогозін уже намагається осідлати хвилю незадоволених тотальною брехнею: сварить позиви будь-якого акту "національної та релігійної нетерпимості" списувати на Україну. Бажаємо всім учасникам змагань максимальної самовіддачі.