Боїться компромату Путіна. Чим небезпечно повторне обрання Трампа

ТРАМПА Багато хто вважає можливе повторне обрання Дональда Трампа великою проблемою і для України, яка веде нерівну війну з Російською недоімперією, і для Європи, яка у разі отакого обрання може опинитися з Росією майже сам на сам.

Так, ображений на всіх і вся Трамп — це серйозна загроза. Але не така, як більшість її уявляє. Це не така дурня, що Путін має на нього компромат, і тому президент США буде виконувати його вказівки.

Головна проблема Трампа у тому, що в нього превалює не політичний, а бізнесовий підхід до всього, чим він займається. Цілком природно для мільярдера, але може зіграти дурний жарт з президентом найпотужнішої держави світу.

Справжній політик ставить собі за мету результат, який виглядає не очевидним і складним сьогодні, але виявляється конче необхідним у свій час. І тому витрачені на це ресурси — фінансові, виробничі — не мають принципового значення.

Бізнесмен налаштований на отримання успіху — чим швидше, тим краще. І при мінімумі витрат. Якщо з успіхом не складається, то бізнесмен мінімізує збитки і закриває невигідний проєкт.

І ще він здебільшого покладається на математичній підхід: велика корпорація завжди виграє у конкуренції з маленькою, за виключенням, коли маленька володіє проривним ноу-хау. Але це поодинокі винятки. Зазвичай, велика просто поглинає маленьку.

Трамп переконаний, що конкуренція з Китаєм несе значно більшу загрозу для США, ніж агресія Росії у центрі Європи.

Умовно кажучи, суперсучасні і дешеві китайські електромобілі більш небезпечні для Сполучених Штатів, ніж застаріли ракети недоімперії, бо поки що вони не долітають до США. І до основних ринків збуту їх продукції. А промисловість Піднебесною ці ринки вже атакує.

І тому нехай з війною проти України розбирається ЄС. А США мають мінімізувати збитки по підтримці України. Треба лише домовитися і нав’язати сторонам більш-менш прийнятні умови поглинання великою Росією маленької України. І зосередитися на стримування Китаю.

Не віддавати йому Тайвань, бо там є справжні бізнесові інтереси США. Як, до речі, і в Ізраїлі. З підтримкою Штатами НАТО майже так само.

Бізнесмен Трамп щиро не розуміє, чому США мають вкладатися в обороноздатність цього блоку більше за інших членів (у процентному значенні, звісно). Це зайві витрати з неочевидним результатом.

Врешті решт, виборців Трампа більш турбують нелегальні мігранти з Мексики, ніж потенційна агресія Росії і Білорусі проти, наприклад, країн Балтії. От почнеться — тоді і будемо реагувати… Зрозуміло, що я дещо спрощую ситуацію.

В США є впливові інституції та люди, які все розуміють цілком адекватно. Але ж Трамп звик, що останнє слово завжди за ним — як у бізнесових, так і у президентських справах. Особливо це стане помітним, якщо він таки зможе повернутися у Білий Дім.

Тому ходити навколо Трампа навшпиньках не слід. Хоча й зневажати його, як на це скидалося у Давосі з боку української делегації, теж не варто. Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції.