Капітуляція скасовується: чому Трамп і Путін не зможуть обійтися без України та Європи

Відмова Зеленського підписувати договір щодо використання надр показала, що Трамп нічого не може зробити, якщо не спрацьовує його тактика грубого тиску Трамп упевнений, що зможе по-швидкому порішати все з Росією без України та ЄС, і ще до Великодня укласти перемир'я.

У зв'язку з цим дехто зараз переживає щодо того, що трампівська версія перемир'я на ділі виявиться капітуляцією України і, як наслідок, — перемогою РФ і загибеллю нинішнього світового порядку.

Виключати, звісно, нічого не можна, але я все ж таки не думаю, що таке може трапитися. Домовленість Трампа з Путіним не може бути неприйнятною для України.

Тобто вона НЕ повинна передбачати: Якщо хоча б один із цих пунктів залишиться у фінальній угоді, Україна її просто не підпише, оскільки це означатиме підпис під вироком своїй державі. Американці, ймовірно, погрожуватимуть припиненням військової та фінансової допомоги.

Але ця погроза не спрацює, бо окупація і загибель держави страшніші. До того ж: За фактом, президент США, за всіх його гучних заяв і погроз, у реальності не має потужних важелів тиску на Київ.

(Парадоксальним чином, коли Байден був президентом, у Трампа було більше можливостей напаскудити Україні, ніж зараз. Тоді він легко і невимушено змішував із лайном політику політичного опонента. Зараз же доведеться змішувати свою, що не так весело і приємно).

Але і це ще не все. Трамп і Путін ніяк не зможуть домовитися про довгострокове врегулювання без участі та згоди Європи.

Пояснення просте: ключовий елемент будь-якої угоди — забезпечення і підтримання гарантій безпеки — за наполяганням самих американців передбачає серйозну європейську участь, аж до відправки військ.

Таким чином виходить, що хоч би як Трампу і Путіну хотілося показати себе крутими хлопцями, які можуть самі порішати всі проблеми і про все домовитися, в реальності без згоди та участі України, Великої Британії та ЄС вони нічого не можуть (і не зможуть) зробити.

Через усе перераховане вище, ті, хто обіцяє домовитися і все влаштувати (а зараз це США і РФ), опиняються в дуже вразливому для тиску ззовні стані.

Європа й Україна не тільки можуть, а й повинні зірвати їхні домовленості — щоб збити з них пиху, принизити і змусити виконати свої (європейські та українські) вимоги. Провернути такий фінт зараз цілком реально.

Наочною ілюстрацією цієї тези є історія з відмовою Зеленського підписувати угоду про передачу половини корисних копалин американцям. Трампісти були впевнені, що Україні нікуди діватися — підпише, як миленька.

Через це отримана відмова виявилася справжнім для них шоком: "У сенсі — ні?! А ми тоді вас за це…е-е-е…" І ось тут з'ясувалося, що покарати Україну Трамп може тільки в один спосіб — показавши себе винятково боягузливою скотиною, яка здала союзника диктатору Путіну.

Загалом, США проковтнули цю відмову. Я впевнений: проковтнуть і інші. Трамп сам загнав себе в пастку нереалістичними обіцянками швидкого досягнення миру.

І якщо він хоче їх виконати (а він хоче), то в Саудівській Аравії і далі доведеться йому тиснути на Путіна, а не на Зеленського. Він це робити побоюється, але іншого виходу в нього немає. Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції.