Чому ворожі БПЛА залітають у тил ЗСУ: "Флеш" назвав основні проблеми їх виявлення (карта)

Для виявлення одного дрона потрібно щонайменше два пеленгатори. За словами військовослужбовця і спеціаліста в галузі радіотехнологій "Флеша", закрити весь фронт — "подвиг", а всю країну — нереально.

В українських військовослужбовців спостерігається проблема з виявленням російських БПЛА. Про це у Telegram-каналі повідомив військовослужбовець та спеціаліст у галузі радіотехнологій Сергій Бескрестнов з позивним "Флеш".

"Флеш" заявив, що радіопеленгатори займаються виявленням БПЛА за його радіосигналом. Зокрема, для цього потрібно щонайменше два пеленгатори, які повинні бачити дрон та дати в "командний центр" два пеленги. Тоді як один дасть лише азимут. За його словами.

пеленгатори бачать БПЛА противника у середньому на 35 кілометрів (дещо на 20, а дещо на 40). Крім цього, ціна пеленгатора сягає до пів мільйона доларів, проте не менш дорогим є й навчений екіпаж.

Також пеленгатор має специфічну антену, яку не можна заховати "під шифером даху", тому їх зазвичай ставлять не ближче за десять кілометрів від фронту. Оскільки в іншому випадку їх можуть знайти ворожі "Мавіки", атакувати FPV, чи обстріляти артилерія.

"Тепер ми з вами можемо уявити як часто і де потрібно поставити пеленгатори, щоб "контролювати небо". А тепер усе це розтягнемо на 4 000 кілометрів лінії фронту", — сказав Сергій Бескрестнов.

Він наголосив, що закрити весь фронт — це "подвиг", тоді як закрити всю країну нереально, адже на це потрібні тисячі пеленгаторів та екіпажів. Наразі ворожі БПЛА можуть пролетіти українські "ешелони контролю", залітати в глибину тилу, де засоби РЕР не завжди їх бачать.

Своєю чергою тилові міста й обʼєкти важливі, але фронт на першому місці, тому вся техніка, зокрема й РЕР, перебуває там. Проте у ворога спостерігається подібна ситуація — точки моніторингу розміщені в глибині від фронту, їх немає в достатній кількості, аби закрити тил.

"Флеш" розповів, що варто зрозуміти, чому виникли проблеми з фіксацією БПЛА розвідників та усвідомити, що так буде й надалі. Не потрібно чекати дива від когось, а створити й обладнати точки моніторингу дронів своїми силами та доступними ресурсами по всій країні.

Також потрібно навчати людей. Ба більше, необхідно налагодити загальну взаємодію й інформування військових усіх рівнів про дрони ворога. "Війна змінилася і РЕР це вже не тільки спеціально навчені групи, це питання набагато глобальніше.

Не повинен наш противник розносити полігони з людьми або склади в тилу, вистежуючи зручні моменти", — додав він. Нагадаємо, 29 липня у Defense Express розповіли про російський дрон "Гербера", який ЗС РФ атакували Україну.

Зокрема, БПЛА може виконувати три функції — бути засобом радіоелектронної розвідки, дрона-камікадзе чи хибної цілі. 26 липня речник військової розвідки Андрій Черняк повідомив, що ЗС РФ почали запускати нові версії дронів типу Shahed, зроблених із фанери та пінопласту.