By Natali Moss
Ми з України Те, що росіяни під будь-яким приводом вийдуть зараз із зернової угоди, було дуже очікуваним. Адже це чи не єдиний козир, який у них лишився. І саме ним вони намагатимуться маніпулювати напередодні та під час саміту G-20. Вони торгуватимуться.
Головна мета — "перемир'я" на Херсонщині. У мене тут постає інше питання. Ну ок, типу призупинили участь.
А що далі? Що з тими десятками кораблів, які вже стоять у Мармуровому морі і які самі представники Росії спеціально маринують під будь-якими приводами вже другий місяць? Гіпотетично — ось якщо кораблі продовжуватимуть іти — вони що, топитимуть цивільні кораблі з продовольством, які ще йдуть під прапорами інших країн? Водночас щонайменше третина з них належить турецьким судновласникам.
Російські кораблі вже давно бояться виходити далі за мис Тарханкут — бо там на них чекають українські комплекси "Нептун" і "Гарпун". Ракетами чи торпедами по цивільних суднах — надто палевно.
Отже, можуть спробувати робити диверсії, наприклад, уночі викинути міни біля кораблів із продовольством, щоб ті вибухнули. А далі заявити — а це не ми, але ми вийшли з угоди, тож не можемо, мовляв, нічого гарантувати. Ну, чи можна просто бити по наших портах.
Принаймні цей раунд Росія програє, як і всі попередні. І остаточно втратить будь-які шанси на прихильність та підтримку з боку країн Африки й Азії. Ну, і найголовніше — власне зернова угода була підписана не з Україною. А з Туреччиною та ООН.
Українська
English
USA
Français
Deutsch
Italiano
Polski
Čeština
Español
Slovensku
