Спалювати живцем і топити в річці. За Красовського заступилися російські військкори. Росіяни мовчать

Не звільнили, а саме усунули. А тепер за нього заступаються російські військові кореспонденти". Думка. Ми . Ми з України З першого дня війни Фокус ні на хвилину не припиняв роботу.

Наша команда вважає своїм обов'язком інформувати читача про те, що відбувається, збирати й аналізувати факти, протистояти ворожій пропаганді. Сьогодні Фокус потребує вашої підтримки, щоб продовжувати свою місію. Дякуємо за те, що ви з нами.

Чесно кажучи, варварські висловлювання Красовського та подібних — це не проблема. Він — душевно неадекватний, хворий чоловік із явною психологічною травмою дитинства, може, насильство над ним якесь вчинили, тому він і каже в ефірі все, що думає.

Не проблема й те, що Сергій Лук'яненко, який спілкувався з Красовським в ефірі, — все ще популярний у недоімперії письменник-фантаст, заперечив Антону дуже м'яко: мовляв, топити й спалювати живцем — це непедагогічно.

Знаючи Лук'яненка давно, не сумніваюся, що проти утоплення та спалювання дорослих українців він взагалі не заперечував би. Проблема в тому, що з хворим маніяком Красовським солідарна значна частина населення недоімперії.

Вже пішли публікації, зокрема від російських військкорів, із акуратною підтримкою Красовського.

Населення Росії не здригнулося, не жахнулося, не заволало: "Що ж ми творимо таке диявольсько жахливе?!" Ні, воно сприйняло як належне, мовчки, як завжди, погодившись із дугінсько-путінською концепцією "українців треба вбивати, вбивати й вбивати!" Тому Красовського не заарештували та навіть не звільнили, а просто тимчасово прибрали з телевізора, хоча його висловлювання прямо підпадають під статтю російського закону.

Нагадаю, що коли мирних німців після Другої світової возили в концтабори, показували їм газові камери та печі для спалювання трупів, розповідали, що творили їхні співвітчизники, то для німців це був справжній шок.