Хоче уявити себе царем: в ISW пояснили псевдоісторичну риторику Путіна

Президент Росії Володимир Путін дедалі частіше вдається до псевдоісторичної риторики, щоб представити себе сучасним російським царем, а вторгнення в Україну — історично виправданим імперським завоюванням.

Такого висновку дійшли аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті від 19 грудня.

Виступаючи 19 грудня на колегії Міністерства оборони Росії, Путін повторив шаблонну кремлівську риторику про війну в Україні, звинувативши НАТО і колективний Захід у зазіханні на кордони Росії.

Він також похвалив російські бойові операції та чистий обсяг виробництва російської оборонної промислової бази у 2023 році.

Однак Путін знову вдався до поняття "співвітчизники за кордоном", обговорюючи жителів "південно-східної України", які, за його твердженням, мають історичну, культурну та мовну прихильність до Росії.

Він заявив, що Росія є єдиним гарантом суверенітету і територіальної цілісності України, але також не втручатиметься в "територіальні суперечки" на заході України, де, за його словами, багато жителів хочуть повернутися до Польщі, Румунії або Угорщини.

Твердження Путіна про те, що Росія може бути єдиним вірним гарантом суверенітету України, не є новим наративом.

В есе 2021 року під назвою "Про історичну єдність росіян і українців" Путін аналогічно стверджував, що "справжній суверенітет України можливий саме в партнерстві з Росією", зазначають аналітики.

У тому самому есе Путін використовував псевдоісторичну схему взаємовідносин України та Росії, яка, по суті, визначає землі сучасної суверенної України як частину Малоросії, Новоросії або уламки інших історичних імперій.

Під час виступу на колегії 19 грудня Путін продовжив використовувати цю псевдоісторичну схему, припустивши, що Західна Україна також не є істинно українською.

Він заявив, що радянський диктатор Йосип Сталін "віддав" її Україні з частин Польщі, Румунії та Угорщини після Другої світової війни.

Аналітики ISW підкреслюють, що Путін безпідставно стверджує, що жителі Західної України хочуть повернутися на свою "історичну батьківщину", припускаючи, що Західна Україна цілком може повернутися до концепцій державних кордонів XVII століття і стати частиною Польщі, Румунії або Угорщини.

"Ця заява свідчить про те, що Путін вибірково використовує окремі аспекти історії Східної та Центральної Європи відповідно до своєї ідеологічної лінії, щоб ще більше риторично позбавити Україну її міжнародно визнаного суверенітету", — йдеться у звіті ISW.

Заяви Путіна на Колегії МО рясніють риторичними суперечностями й залежать від неміцних історичних алегорій, які розсипаються при розгляді в різних історичних контекстах.

Наприклад, під час виступу на Всесвітньому російському народному соборі 28 листопада Путін визначив поняття "російський світ" як "всі інші народи, які жили й живуть у [Росії]", географічно визначивши його як те, що належало Стародавній Русі (Київській Русі), Московії, Російській імперії, Радянському Союзу і сучасній Російській Федерації.

Це дає змогу припустити, що Путін широко включив у цю концепцію "російського світу" частини східноєвропейських держав, таких як Польща і Румунія.

Однак під час виступу на колегії 19 грудня Путін, схоже, відхилився від цієї максималістської інтерпретації "російського світу", виокремивши Польщу, Румунію та Угорщину, як такі, що мають свої власні історичні претензії на західну Україну.

На думку аналітиків, ці суперечності підкреслюють той факт, що Путін спирається на історичні наративи, які навмисно ігнорують сучасні контексти, коли вони підходять для кремлівського наративу.

Протиріччя також демонструють ще одну відому особливість російських інформаційних операцій, яка полягає в тому, що російські ІПСО часто не завжди внутрішньо узгоджуються одна з одною.

З огляду на путінську інтерпретацію східноєвропейської історії сучасну карту Європи можна безглуздо перекроїти так, щоб Польща і Швеція контролювали країни Балтії і частину Білорусі та Росії, а російські кордони простягалися до Аляски і узбережжя Каліфорнії.

"Можна також навести абсурдний і безглуздий аргумент, що відроджене Королівство Польське і Литовське має права на більшу частину Східної Європи і частину західної Росії.

Вибіркові посилання Путіна на зручні історичні "претензії" відображають легковажний характер його розповіді", — сказано у звіті ISW.

На думку аналітиків, псевдоісторична риторика Путіна є частиною його спроби виправдати вторгнення в Україну і представити себе сучасним російським царем. Однак ця риторика не має під собою жодних реальних підстав і є лише спробою Кремля маніпулювати громадською думкою.