Путін спалив економіку в танках: як Росія входить у фазу воєнного виснаження

 Фокус розбирався, що це означає для фронту і для бюджету агресора. Після трьох років стрімкого зростання військово-промисловий комплекс Росії увійшов у фазу спаду, що стає першим сигналом системної кризи в економіці агресора.

За даними росЗМІ, виробництво металевих виробів — ключового сегмента для озброєнь, — яке у 2024 році зросло на 31,6%, у вересні 2025 року продемонструвало падіння на 1,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Це перше негативне відхилення за весь час повномасштабної війни. Про це пише Центр протидії дезінформації Ще драматичнішим для РФ є скорочення випуску танків і броньованих машин: якщо у серпні зростання сягало 61%, то у вересні воно склало лише 6% — удесятеро менше.

Такі показники свідчать про вичерпання мобілізаційного потенціалу ВПК Росії, який раніше слугував головним двигуном економіки РФ.

Нині ж саме військова промисловість тягне загальні промислові індекси вниз: зростання скоротилося до мізерних 0,3% проти понад 5% за весь 2024 рік. За даними ЦПД, причини кризи очевидні.

Дефіцит бюджету, спричинений падінням нафтових доходів на 21% через санкції та перенасичення ринку, змушує Кремль стримувати витрати.

Навіть масові військові замовлення більше не компенсують втрат: скорочується державне фінансування, а ресурси розподіляються на пріоритети, як-от соціальні виплати для стримування внутрішнього невдоволення.

Економісти прогнозують, що без радикальних змін спад поглибиться, вплинувши на фронт: дефіцит техніки ускладнить ротацію підрозділів і поповнення втрат.

За словами керівника програм безпеки Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павла Лакійчука, в Росії спостерігається поступове спадання ключових показників, зокрема обсягів виробництва у військово-промисловому комплексі.

Експерт підтвердив наявність такої динаміки, спираючись на аналіз відкритих джерел, включаючи російські медіа. "Дійсно, така тенденція є. Це навіть не стільки статистика, скільки новини з російських джерел", — зазначив Фокусу Лакійчук.

Як приклад він навів ситуацію на "Уралвагонзаводі" — одному з основних виробників танків у РФ. До 2022 року підприємство скорочувало виробництво, переходячи на чотириденний робочий тиждень.

З початком повномасштабної війни у 2022–2024 роках завод розганяв потужності до тризмінної роботи. Однак нині знову фіксуються заяви про скорочення чисельності працівників і повернення до чотириденки.

"Це відповідно означає, що продукції буде менше вироблятися", — підкреслив експерт. Причини такого спаду Лакійчук пов'язує з природними обмеженнями воєнної економіки.

Масштабні вливання з Фонду національного добробуту, ініційовані Володимиром Путіним, створили своєрідну "мильну бульбашку". Ці кошти, по суті, спалюються на підтримку ВПК, але без сталого економічного підґрунтя ефект вичерпується.

Кандидат економічних наук Іван Ус зазначає, що санкції відіграють ключову роль, але головна проблема — брак ресурсів для їх обходу. "Якщо проблеми вирішуються грошима, це не проблеми, а додаткові витрати. Але гроші потрібні, і їх бракує", — наголошує Фокусу експерт.

За його словами, аналіз даних російської статистики за вересень 2025 року підтверджує цю тенденцію. Виробництво зброї та боєприпасів у РФ скоротилося на 1,6% порівняно з минулим роком. Ще показовіше падіння випуску бойової техніки: зростання з 62,2% у серпні до лише 6% у вересні.

Також Ус додає, що додатковий фактор в економіці РФ — проблеми в цивільних галузях, які раніше постачали технології для ВПК. Нині підприємства відмовляються передавати ресурси російській оборонці через брак власних ресурсів.

Сегмент електроніки та оптики ще тримається на рівні зростання у +18,4%, але ключові військові показники падають через дефіцит фінансування.

Економіст підкреслює, що бюджетний дефіцит РФ, за офіційним прогнозом, сягне 5,7 трлн рублів, але реальна цифра, за досвідом, буде вищою — 8-9 трлн. Китай, попри торгівлю з РФ, не поспішить рятувати її економіку, що поглиблює кризу ВПК Росії.

За словами старшого аналітика Українського центру безпеки та співпраці Антона Земляного, якщо говорити російським новоязом, то російська економіка "охолоджується", а ріст деяких галузей промисловості "стискається".

"Щодо інформації ЦПД — наведені дані точні, однак формулювання дещо неправильне. Власне, індекс 1,6% падіння виробництва металевих виробів — це місячний показник у вересні (рік до року), і його некоректно порівнювати з річним індексом.

У цій галузі промисловості РФ за 9 місяців індекс виробництва склав -15,3%, а за весь 2024 рік — 31,6%. Тобто за 9 місяців 2025 року індекс виробництва металевих виробів впав майже на 50% порівняно з попереднім роком.

Це якраз той показник, від якого можна відштовхуватися, аналізуючи дані Росстату", — каже Фокусу Земляний.

  Ймовірно, падіння індексу Росстату у вересні, на який посилається ЦПД, за словами аналітика, пов'язане з падінням державних замовлень через брак фінансів та діру в російському бюджеті.

Скоріш за все, Кремль скорочує витрати в четвертому кварталі, щоб звести дефіцит бюджету та доходи, які падають на тлі скорочення прибутків від нафтогазового сектору.

В той самий час індекс російських "напіввоєнних" галузей за 9 місяців хоч і демонструє зниження порівняно з попередніми роками, однак цей індекс досі "позитивний".

На відміну від цивільних галузей промисловості РФ, які, за винятком "виробництва ліків", продовжують падіння та стагнацію.

  Це демонструє, що російська економіка продовжує орієнтуватися на підтримку військової машини Москви, що, своєю чергою, зумовлює економічний тиск на цивільні сектори.

  "Фактично війна та її фінансування, зокрема санкції партнерів і українські "кінетичні санкції", з'їдають економіку Росії. Очевидно, якщо подібна ситуація в Росії продовжиться, у майбутньому можемо побачити ще гірші наслідки для економіки РФ.

Відповідно, це дедалі більше впливатиме на можливість Росії продовжувати фінансувати військову машину та підтримувати ведення бойових дій", — підсумовує Земляний.

На думку Лакійчука, зменшення виробництва техніки та озброєнь матиме позитивний вплив на ситуацію на фронті для України.

У короткостроковій перспективі, що може бути відчутно вже у цьому році, це може призвести до дефіциту нової техніки в російських підрозділах, ускладнюючи ротацію та поповнення втрат.

У довгостроковій перспективі у найближчі роки — до загального виснаження ресурсів, що послабить наступальний потенціал агресора. Водночас експерт застерігає, що Кремль шукатиме компенсації дефіциту озброєння.

Зокрема можна очікувати можливе розширення співпраці з підсанкційними партнерами, зокрема з Північною Кореєю та Іраном, імпорт компонентів через посередників чи подальша мілітаризація цивільних секторів.

Зокрема більше половини крупнокаліберних снарядів Росії наразі поставляє саме Північна Корея. "Інше питання — чим Путін спробує це компенсувати", — ставить питання Лакійчук. Нагадаємо, Путін знову погрожує "ядерною булавою".

Заява про успішне випробування ракети "Буревестник" з ядерним двигуном викликала скепсис. Фокус аналізує: чи здатна ця зброя змінити стратегічний баланс, чи це черговий пропагандистський трюк Кремля для внутрішнього споживача та залякування Заходу.

Також Фокус писав, що у РФ анонсували розробку бюджетного комплексу активного захисту проти FPV-дронів на базі системи "Туча»". 81-мм мортирки переобладнують: замість димових — дробові снаряди, а цілі виявлятимуть камерами.