Відкрити таємницю: як планують закуповувати яйця та молоко для ЗСУ

24 лютого Верховна рада України проголосувала за проект закону №8381, і з 2 березня проект знаходиться на підписі у президента Володимира Зеленського.

У пояснювальній записці до проекту №8381 йдеться, що видатки на сектор безпеки та оборони, відповідно до закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", передбачені на рівні 1,14 трлн грн – це біля 50% усіх річних видатків держави.

Ключові питання цього проекту – оприлюднення цін, за якими пройшли державні закупівлі для армії.

А головна зміна, згідно з проектом закону №8381, — це оприлюднення замовником в електронній системі закупівель звіту про договір не пізніше, ніж через 10 днів після його укладення.

Причому, оприлюднення є обов’язковим, якщо вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тис.

грн, а для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони — 1,5 млн грн.

В проекті №8381 йдеться, що у випадку запупівля харчових продуктів в звіті мають міститися дані щодо вартості всіх складових: окремі найменування харчових продуктів із зазначенням ціни за одиницю харчового продукту та вартості окремих послуг.

Але ніяких вимог щодо оприлюднення найменування постачальників у звітах немає, тобто, якщо ціна продуктів у контрактах тепер буде відкритою інформацією, то хто саме постачатиме ЗСУ яйця, молоко або картоплю, громадськості буде не відомо – лишається таємницею.

За словами Ігора Чудовського, керуючого партнера Адвокатського об’єднання "Чудовський та партнери", учасників закупівельного процесу зобов`язали більш детально звітувати та оприлюднювати інформацію, що стосується таких закупівель, робити це майже перед кожним етапом даного процесу, але, звичайно, зі збереженням інформації, що містить державну таємницю.

На думку опитаних Фокусом експертів, законопроект №8381 вимагає від постачальників оприлюднення важливих даних про контракт, і таке оприлюднення — вкрай важливе навіть за умови дії воєнного стану. "Цей проект потрібен.

До повномасштабного вторгнення я займалась аналітикою в сфері оборонних закупівель і бачила усі плюси та мінуси, а зараз все це приховано і ми не бачимо, що у нас відбувається із замовленнями.

Ми не можемо порівняти ціни, за якими йдуть закупівлі, і саме з цим пов'язаний скандал щодо закупівлі харчових продуктів Міноборони, це перше, і друге – якщо кількість ще можна підвести під конфіденційність, то вартість трусів або молока чи шапок – такого не має бути навіть в період воєнного стану", — каже експертка із закупівель Проєкту реформи оборонних закупівель Неллі Стельмах.

На її думку, проект №8381 сприятиме контролю над державними закупівлями, проте ризики все одно лишаються. "Одна справа – коли замовником є Міністерство оборони чи Національна поліція, а інша – різні військові частини, які в обсязі закупівель складають левову частку.

І тут питання до командування окремих частин – проконтролювати закупівлі та оприлюднити інформацію", — пояснила Неллі Стельмах.

За словами Ігоря Чудовського, питання, чи допоможе даний закон уникнути корупційних ризиків у даній сфері, залежить від ступеня контролю з боку держави, зокрема, правоохоронних органів.

Раніше Фокус писав, що 9 лютого міністр оборони України Олексій Резніков на тлі скандалу із закупівлями для армії за завищеними цінами повідомив, що минулого року загалом 621 чиновника з оборонного відомства та ЗСУ притягнули до відповідальності за підсумками внутрішніх розглядів.

Після публікації резонансного розслідування посад позбулися два заступники міністра оборони. Звільнився В'ячеслав Шаповалов, якого пізніше помістили в СІЗО, а також керівник департаменту держзакупівель Богдан Хмельницький, якого на початку лютого затримала СБУ.