Гребуть гроші лопатою: як банки заробляють мільярди під час війни

"Лише за перші два місяці цього року банківська система України заробила 21,5 млрд грн — це 33% чистої маржі за доходами. Маржа, яка вдвічі вища за мирний 2018 р. , і рекордна з часів Світової фінансової кризи 2008 р.

Це історія про те, як при гривні та економіці, які ходять по краю, можна вийти на рекордний прибуток". Думка. НБУ друкує 400 млрд грн для влади: У цьому беруть участь усі шість десятків банків. За перші два місяці цього року банківська система заробила 21,5 млрд грн.

— це 33% чистої маржі за доходами. Маржа, яка вдвічі вища за мирний 2018 р. , і рекордна (на рівні 2020 р. ) з часів Світової фінансової кризи 2008 р. Доходи банків зросли на 33% р/р — до 66 млрд. грн. Витрати банків зросли на 12% р/р – до 44 млрд грн.

У результаті, наприкінці року очікується новина про неймовірні премії для керівників банків, особливо тих, які перебувають у власності уряду: "За великі досягнення в непростий для країни час".

Як же вийшло, що війна війною, а прибуток іде, як за розкладом? Війна — річ дорога, а підвищення ставок податків — це довгострокове рішення. Та й нема з кого їх взяти при економіці, що фактично стала на паузу.

Тому з початком війни НБУ почав активно друкувати гроші для бюджету влади (влада — це не держава, держава — це не влада, давайте розділяти).

Нічого особливого, кожна влада під час війни бере до рук інфляційний податок — друкує нові гроші, купує на них різноманітні блага, а згодом, через збільшення грошової маси, ціни на все зростають. Як результат, купівельна спроможність грошей, які є в громадян, падає.

Начебто ніяких податків і не платили, але всі ми стали біднішими.

Ну ось, під цю мету НБУ надрукував і видав владі 390 млрд грн (пам'ятаємо цю цифру) за минулий рік, наростивши свій портфель ОВДП у 2,3 раза! Саме тому так важлива міжнародна підтримка, і саме тому МВФ вимагає, щоб НБУ припинив друкувати гроші, бо інфляція 26%, інакше, буде здаватися квіточками.

Далі влада поступово влила ці гроші в економіку — шляхом виплат соціальної допомоги та виплат військовослужбовцям. У військовослужбовців немає часу, щоб думати про покупки, та й загалом споживчі настрої під час війни не в найкращому становищі.

У підсумку, купа грошей просто осідає нерухомо в банках. Вивести їх за кордон складно, а витратити на споживання або інвестувати в Україні, навіть покласти на депозит, — страшно (за такої інфляції та невизначеності).

Після всіх цих рішень маємо величезну надлишкову ліквідність у банківській системі, гроші, які просто лежать "на поточних рахунках", — 500 млрд грн. Для порівняння: у 2021 році середній обсяг становив 90 млрд грн (ось ці 390 млрд, надруковані НБУ).

Тобто кожна 5-та гривня, або 20% від чистих активів банків, — це фактично "кеш", який у будь-який момент може кинутися в економіку: Невідомо куди, за яких умов і з якими наслідками, можливо, громадяни та бізнес масово почнуть відкривати довгострокові депозити або витрачати свої кошти.

Щоб хоч якось взяти під контроль цю ситуацію, НБУ вирішує зав'язати ці гроші на своїх рахунках, надаючи банкам можливість розміщувати ці кошти у себе на "одноденний депозит". Так, у середньому, щодня в останньому кварталі 2022 року НБУ залучав по 340 млрд грн.

Цього року вже 370 млрд грн (майже стільки, скільки НБУ надрукував — 390 млрд грн). Платить за цими депозитами Нацбанк 20% річних (9% — до червня 2022 р. , і 23% — до 7 квітня цього року).

З квітня 2022 року, коли цей процес почав розгортатися, банки заробили на одноденних депозитах в НБУ 27 млрд грн, або більше, ніж річний прибуток банківської системи за весь 2022 рік. Цьогоріч за 2 місяці банки вже заробили на цьому 13 млрд грн — це 61% від усіх доходів банків.

Якби не депозити в НБУ, маржа банківської системи була б не рекордні 33%, а більш звичні 13%. Питань багато: від "Куди це все йде?" і до "Чому знову за рахунок коштів громадян?" 1. За перші два місяці 2023 року банки заробили 21,5 млрд грн.

У звичних 2018 і 2019 роках перші два місяці забезпечували 25% річного прибутку.

Виходить, банки можуть отримати 86 млрд грн цього року? Чи є в цьому сенс? Громадяни, які несуть і будуть нести тягар інфляції від надрукованих гривень, не отримують адекватних відсотків за депозитами.

Чому тоді банки мають отримувати надприбутки внаслідок надлишкової ліквідності? Адже у громадян саме тому і немає гідних ставок за депозитами. 2. Але ж скажуть же, що банки спрямовують ці доходи в резерви.

Як вказував НБУ, третина кредитів, які видані бізнесу і громадянам, можуть стати непрацюючими, — це 200 млрд грн. Тому банки відклали в резерви 120 млрд грн за минулий рік і зараз у них в резервах 360 млрд грн.

Чи справедливо, що всі нестимуть тягар інфляції, але ті, хто втратив своє житло, або чий бізнес був фізично знищений, не нестимуть тягар кредитів на знищені активи? — Так.

Справедливо, якщо банки спишуть такі кредити за рахунок прибутку, одержуваного від надлишкової ліквідності. Але ситуація змінювалася. Якщо в лютому-жовтні 2022 р.

банки спрямовували в резерви більше коштів, ніж залишалося в результаті прибутку, то за останні 2 місяці минулого року ситуація протилежна.

Цього ж року, за рекордного прибутку 21,5 млрд грн за два місяці, банки спрямували в резерви 2,5 млрд грн (смішні 29 млн за лютий, можливо, в цьому винні ОВДП, які можна зараховувати як резерви).

Якщо вже достатньо резервів, тоді знову — чому виключно банки мають отримувати вигоду від надлишкової ліквідності, адже розплачуватимуться за друк гривень виключно громадяни? 3. НБУ намагається вирішити цю проблему, і повернути собі контроль над ставками в економіці.

Дії є, але проблему не вирішено, чому? Рішучіші та швидші дії загрожують стабільності банківської системи? Чи не проти НБУ, щоб банки мали надприбуток у роки війни, і отримали за це почесні міжнародні нагороди? Маємо погану ситуацію, яку ще можна розв'язати, поки вона не перейшла в "популізм", і на перший план не вийшли заголовки "забрати і поділити (звісно, на користь бюджету влади)", наприклад, якийсь додатковий податок на надприбуток банків (ідею не красти).

Є чудова можливість для корисного політичного піару — оформляти депутатські звернення до НБУ з вимогами роз'яснити ситуацію і план дій.