РФ покращує "Ланцети": як Україні захистити аеродроми від баражуючих боєприпасів

Український винищувач могли вразити баражувальним боєприпасом на аеродромі "Довгинцеве" і це далеко не перша атака росіян. Військові та авіаінженери закликають зводити бетонні захисні споруди, що витримують потужну ударну хвилю.

Врятувати бойову авіацію можна і дешевшими засобами. Російські мілітарі-пабліки поширюють відео прильоту безпілотника "Ланцет" по українському винищувачу Су-25 на аеродромі "Довгинцеве" в Кривому Розі, який розташований приблизно за 70 кілометрів від лінії фронту.

Судячи з кадрів, військовий літак точно уражається боєприпасом, що баражує. Від потужного вибуху винищувач міг повністю вигоріти. За даними російських воєнкорів, на цьому ж аеродромі, раніше, таким же чином, вдарили по винищувачу МіГ-29.

А ще один МіГ-29 могли вразити на аеродромі Кульбакіно в Миколаївській області. Командування ЗСУ не коментувало удари росіян по літаках. Коли було завдано удару, не уточнюється. Західні експерти вже зазначали, що Росія збільшила дальність дії "Ланцетів".

Німецький таблоїд BILD акцентував увагу на новій стратегії окупантів — запускати боєприпаси, що баражують, по аеродромах ЗСУ на півдні та заході.

Американські OSINT-аналітики, які стежать за перебігом повномасштабної війни, вказували, що росіяни могли атакувати українські літаки з тимчасово окупованого Криму або частини Херсонської області.

"Відомо, що це другий літак, атакований на цьому аеродромі російськими боєприпасами, що баражують", — додали розслідувачі. Після аналогічної поразки авіації, в українському сегменті соцмереж закликали командування задуматися над захистом аеродромів.

На думку військовослужбовця і засновника проєкту A. Drones Юрія Касьянова, авіатехніку не можна залишати на тих самих аеродромах, які зазнали нападу. "Винищувачі потрібно перевозити, якщо росіяни вдарили один раз поліпшеними версіями "Ланцетів".

На додаток до цього потрібно ставити захисні споруди на аеродромах. Від боєприпасів, що баражують, можна зробити каркас із металопрофілю і натягнути сітку-рабицю на достатню відстань, щоб до літака не долетіли осколки.

Вартість літака в тисячі разів дорожча за прості рішення", — сказав військовий. Масове виведення систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) — витратний і малоефективний спосіб протидії атакам "Ланцетів".

Не можна все змусити РЕБами, а спроба збити безпілотник мобільними вогневими групами дорівнюватиме нулю, додав Касьянов. "Виявити "Ланцет", що летить у небі, і влучити по ньому вкрай важко.

Треба на аеродромі тримати десятки розрахунків кулеметників і САУ Gepard, але це теж дорого. Бетонні споруди розраховуються на підрив ядерного заряду поблизу аеродрому і мають витримати потужну ударну хвилю.

Можна зробити багато укриттів, замаскувати їх, щоб противник не знав, де літак стоїть", — пояснив він. "Ланцети" вдосконалюватимуть і далі підвищенням ефективності їхніх акумуляторів, моторів і пропелерів.

Від цього збільшиться дальність ураження цілей, каже Фокусу колишній інженер-випробувач конструкторського бюро "Антонов", авіаексперт Костянтин Криволап. "Дорогі акумулятори підвищують час роботи боєприпасів, їх можна порівняти з дешевими і дорогими батарейками.

Електромотор з хорошими підшипниками і ротором, французький або англійський пропелер дадуть тривалий політ", — пояснив фахівець. За словами інженера, ступінь пошкодження літаків залежить від місця потрапляння боєприпасу, що баражує.

Винищувач Су-25 по суті унікальна машина — отримує наскрізну пробоїну, а всередині цінні частини можуть залишитися цілими. "Шасі, радіотехніка, приладова панель і гідравліка винищувача дорога. Решта — дюраль і болти.

У разі потрапляння в паливний бак машину звісно не відновити", — пояснив фахівець. Зазначимо, що українські фахівці створили ударний безпілотник-аналог російського "Ланцета". Глава Держспецзв'язку Юрій Щиголь говорив, що боєприпас створила відома українська компанія.