"Буде як 8 років на Донбасі": чи припинять вогонь війська РФ і чи виграє від цього Україна

Росія періодично заявляє про готовність до мирних переговорів з Україною з урахуванням "реалій на полі бою" і паралельно розганяє оборонну промисловість.

Київ налаштований на розмови, якщо російські війська залишать усю українську територію, але для цього Заходу потрібно багаторазово збільшити постачання озброєнь. Фокус з'ясовував, наскільки близька перспектива домовленостей про припинення вогню.

Днями лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія виніс на порядок денний доволі дискусійне питання щодо переговорів із Росією. За його словами, країна-агресор була готова закінчити війну ще минулої весни в обмін на відмову України вступати в НАТО.

Офіційний Київ не погодився на такі умови з кількох причин. Очевидна — росіяни не викликали довіри, і гарантій, що не скористаються ситуацією, щоб підготуватися до потужнішого удару, не було.

Також ця "пропозиція" суперечить Конституції, де прописані основні напрямки розвитку України і курс на вступ до ЄС і НАТО. І не останню роль у відмові потискати руку російській делегації зіграли слова вже колишнього прем'єр-міністра Великої Британії.

За словами Арахамії, Борис Джонсон переконав українську владу продовжувати боротися за свою країну і не підписувати угоди з Росією. Наразі позиція офіційного Києва залишається незмінною — припинення вогню можливе лише після повернення України на кордони 1991 року.

Росія ж заявляє про готовність воювати ще довго, але іноді поглядає і на план "корейського сценарію", за якого лінія фронту заморожується з урахуванням окупованих територій.

Про підштовхування України до мирних переговорів часто пишуть західні ЗМІ з посиланням на анонімних чиновників. Але офіційно такі тези не звучали ні від американських, ні від європейських союзників Києва.

Сама Україна відкидає будь-які діалоги про мир із Путіним — президент Зеленський навіть підписав відповідний указ у жовтні минулого року: Рада нацбезпеки констатувала неможливість проведення мирних перемовин із РФ щодо врегулювання повномасштабної війни, поки президентом країни-агресора є Володимир Путін.

Водночас напруга на Сході України зростає і вже з'явилася загроза оточення Авдіївки, великого опорного пункту ЗСУ. Є припущення, що нові територіальні втрати змусять союзників задуматися над доцільністю виділення Києву великих оборонних бюджетів.

Але опитані Фокусом політичні аналітики впевнені, що Захід не зупинить вливання, оскільки ціна поразки України обійдеться ще дорожче. "З меркантильної точки зору, в Україну з лютого 2022 року занадто багато вклали.

Якщо все зупинити, доведеться брати вже трильйони доларів на протистояння з Росією, яка піде на Європу за підтримки Китаю і "Глобального півдня", — пояснює експерт з безпеки відносин, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХI" Михайло Гончар.

На думку експерта, передумов про готовність Росії до переговорів немає, а навіть якби й були — восьмирічна гібридна війна на Донбасі продемонструвала, що окупанти легко здатні порушувати режими припинення вогню.

Гончар підкреслює, що план України повернути території станом на 1991 рік справедливий, незважаючи на повільний хід контрнаступу.

Тимчасових графіків повернення територій ніхто не прописував, а тим, хто критикує військові результати України, треба адресувати запитання до Заходу: чи можливо максимально швидко звільнити захоплену територію всього з 30 танками Abrams і 20 ракетами ATACMS? "Чому фахівці НАТО погодилися на такий обсяг допомоги, недооцінивши ворога?" — задається питанням експерт.

Частина депутатів комітету Держдуми з оборони, заступник голови Радбезу Дмитро Медведєв і представники маргінальних націоналістичних рухів наполягають на війні "до переможного" з подальшим виходом до Європи.

Ці плани частково підтверджуються і тим, що Путін підписав бюджет Росії на 2024-2026 роки, в якому майже третина видатків ідуть на утримання армії та оборонно-промислового комплексу. Розрахунок іде на те, що Росії вистачить ресурсів на довгу війну.

А радикальний перелом перебігу війни на користь РФ через ослаблення західної підтримки України дасть змогу Путіну висунути умови жорсткіше, з подальшим поглинанням українських територій. Виходячи з поточних реалій, Росія взагалі не налаштована на припинення вогню.

Передумови для цього були в березні та восени 2022 року після вдалих для ЗСУ Харківської та Херсонської операцій, зазначає політолог, експерт Українського інституту майбутнього Юрій Романенко. "Україна не прагне посилити власну переговорну позицію.

Нам би допомогли швидкі й великі результати контрнаступу, але їх немає. А Москва не стане говорити з Києвом, щоб отримати менше територій, ніж уже в неї є", — пояснює він Фокусу.

Без постановки економіки на військові рейки, кожні пару місяців стратегічні перспективи для України будуть погіршуватися. Росіяни затіяли довгу війну, що підтверджує рекордне збільшення витрат на оборону у 2024 році.

Також Москва перестала розглядати "корейський сценарій" і налаштована на тотальну перемогу, підкреслює фахівець. При скороченні грошових вливань Заходу в Україні наростатиме фіскальна криза. Київ таким чином буде змушений говорити на умовах "гірше, ніж було вчора".

"Коли [Колишній генсек НАТО Андерс Фог] Рассмусен пропонував прийняти Україну в НАТО без окупованих територій, для нас це була найвигідніша позиція", — міркує експерт. Нагадаємо, Путін на саміті G20 вкотре заявив про згоду Кремля на переговори з Україною.

Російський диктатор зазначив, що війна — це "завжди трагедія конкретних людей, родин і країни в цілому". Фокус раніше писав, що тривала війна вкрай негативно позначиться на Україні. П'ятирічний термін бойових дій поставлять неодмінно питання про проведення виборів.