Російське вундерваффе. Куди поділися лазерні комплекси та гіперзвукові ракети Путіна

Фокус дізнавався, куди поділася російська "суперзброя" та чи варто її чекати у майбутньому. Рік тому російське військове керівництво розповіло про використання в Україні комплексів лазерної зброї "Задира", що здатні вражати ворога на відстані в 5 км.

Використання подібних комплексів мало скоротити кількість крилатих ракет. За словами Юрія Борисова, на той час віце-прем’єра з питань оборонно-промислового комплексу РФ, комплекси вже надходили у військо.

Після цієї заяви про російську "суперзброю" більше ніхто не згадував. Так само як і не бачив її на полі бою.

Повномасштабна війна в Україні стала найбільшим руйнівником міфів про російську дивозброю, що немає аналогів у світі, а Володимир Путін, схоже, втратив неформальний титул найбільшого "продавця жахів" у світі.

На початку травня 2023 року українські захисники неба збили російську ракету Х-47М2 "Кинджал", що вважалася недосяжною для сучасних комплексів ППО гіперзвуковою зброєю.

Вже за кілька днів стало відомо про арешт трьох науковців, що мали безпосереднє відношення до створення російської програми гіперзвуку. Їх підозрюють в державній зраді та публікації "зайвої" інформації в західних наукових журналах.

Примітно, що в червні 2022 року був затриманий та невдовзі помер в СІЗО Дмитро Колкер, співробітник того ж наукового закладу.

У квітні 2023 року було заарештовано начальника автобронетанкової служби РФ полковника Олександра Денисова, якого обвинувачують у розкраданні двигунів для танків Т-90 – російської танкобудівної гордості.

Контракти на продаж цього танка було підписано з Азербайджаном, Алжиром, Сирією, Індією, Іраком, Туркменістаном, Угандою та В'єтнамом. За версією слідства, полковник із листопада 2021 року до квітня 2022 року викрав сім двигунів В-92С2, призначених для встановлення на танки Т-90.

За даними сервісу оборонної аналітики та дослідження воєнних дій Oryx, в Україні вже знищено 61 одиницю Т-90 в різних його модифікаціях. Від початку 2000-х років РФ збільшила свої військові витрати до 3,9% від ВВП. Для порівняння, в країнах НАТО цей показник становить 2,2%.

Такому росту видатків сприяла ситуація на енергетичному ринку – ціни на нафту й газ зростали, а разом з ними й продажі РФ.

Цікаво, що високі ціни на нафту дозволяли РФ не тільки збільшувати витрати, а й надолужити втрати від введених санкцій за військове вторгнення до Грузії та анексію Криму.

Найбільш гучні анонси російської "суперзброї" відбувалися під час воєнних анексій та вторгнень – Грузія, Україна, Сирія. Останню кремлівський режим взагалі використовував як військовий полігон для випробування свого озброєння в реальних умовах.

Варто згадати російський флешмоб із залученням відомих акторів та зірок шоу-бізнесу — мовляв, "Іскандери" санкцій не бояться". Примітно, що саме в той час РФ почала відчувати проблеми з виконанням державної програми озброєнь.

Оголошену Путіним програму переозброєння до 2020 року не вдалося виконати в строк, тому тоді її продовжили ще на сім років.

На цей період припадає російський парад неіснуючої суперзброї – танки проєкту "Армата", лазерний комплекс "Пєрєсвєт", гіперзвукова ракета "Кинджал" та морська версія гіперзвукової зброї "Циркон", остання ще перебуває на етапі розробки.

Гіперзвукова ракета Х-47М2 "Кинджал" ще до презентації була розкритикована через те, що не має відношення до гіперзвуку – розгінну швидкість ракеті надає надзвуковий винищувач МіГ-31К, щоб далі вона летіла далі з гіперзвуковою швидкістю.

Крім того, "Кинджал" не може оминати особливості рельєфу в місцевості, де використовується. Якщо згадувати танк Т-90, то він також не є чимось новим для російського ВПК та являє собою глибоку модернізацію радянського Т-72.

Варто зауважити, що серед всього озброєння, що було розроблено у РФ з 2000-х років, немає жодного суто оборонного зразка – всі оновлення виготовлялися під наступально-атакуючі задачі.

Технічні характеристики деяких зразків "суперзброї" взагалі не відповідають законам фізики та логіки.

Так було й з винищувачем п'ятого покоління Су-57, який існує лише на папері, перспективним багатофункціональним винищувачем Су-75 Checkmate, виготовленим з пінопласту для демонстрації на виставці, міфічним ЗРК С-500, торпедою "Посейдон", прототип якої виявився схожим на звичайну водопровідну трубу великого діаметра.

"До початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія могла заявляти найфантастичніші характеристики для власного озброєння, чудово розуміючи, що їх навряд чи хтось зможе перевірити. Тоді світ не думав та не готувався до війни на європейському континенті.

Одна справа — застосовувати свої новинки в Сирії, де противник не мав засобів для протидії, а інша – це масштабна військова операція, навіть не військова кампанія.

На фоні цих міфічних якостей та добре побудованого маркетингу, Москві вдавалося продавати свої озброєння країнам Азії та Африки", — розповідає Фокусу колишній співробітник Служби безпеки України Іван Ступак.

Експерт нагадує, що РФ давно немає своїх технологій та розробок, а тотальна корупція в оборонному секторі зараз пожинає свої плоди.

Відомо про просто колосальні розкрадання на оборонних програмах, коли під виділене фінансування підіймалися старі архівні креслення, що потім видавалися за нові розробки. Все нове російське – це добре перефарбоване старе.

За словами військово-політичного оглядача Олександра Коваленка, російська оборонна промисловість – це великий "потьомкінський ВПК", що створює лише ілюзію, при цьому не може зробити нічого сучасного та технологічного.

Вона функціонує за принципом використання старих радянських напрацювань, яким завдяки західним технологіям весь час покращували технічні характеристики.

Коваленко зазначає, що корупція та маніпуляції зі статистикою поставили Кремль в такі умови, що там вже не розуміють реальну картину. "Дивіться, на прикладі самохідної артилерійської установки 2С19 Мста-С.

В РФ заявляли, що мають на озброєнні 850 одиниць, наразі задокументовано, що в Україні знищили 150, звідси питання – де ще 700, які необхідні на полі бою? Ця САУ має дві модернізації – 2С19М1 та 2С19М2, що виконані на базі головної 2С19.

Так ось, російські чиновники видавали та записували кожну модернізацію як новий виріб. Таким чином збільшуючи кількість на папері", — розповідає Фокусу Коваленко.

Експерт наголошує, що розробки "диво зброї" – це глибока модернізація радянських напрацювань, ракети – ще радянських часів, навіть у відносно новому "Кинджалі" використовують бойову частину бетонобійної авіаційної бомби БЕТАБ 500.

Опитані Фокусом експерти запевняють, що чекати в майбутньому від РФ якогось прориву у виробництві нового високотехнологічного озброєння не варто. Країна на довгий час втратила свій потенціал через закритий доступ до західних технологій.

"Якщо доступ до грошей там ще зберігається, то можливості отримати ресурси вже немає.

Мікросхеми та високотехнологічні комплектуючі там не здатні виробляти, залишається розраховувати лише на контрабанду – сірі схеми, завезення в дипломатичній пошті, а це аж ніяк не для масового виробництва.