Супергігант із КНДР: у РФ виявлено північнокорейські далекобійні САУ M1989 KOKSAN

У російських соціальних мережах з'явилися фотографії північнокорейських далекобійних артилерійських систем, які прибули в Росію, що спричинило активні обговорення з приводу нещодавнього військового співробітництва між Пхеньяном і Москвою.

На знімках зображено самохідну артилерійську установку M1989 KOKSAN зі 170-мм гарматою, що переміщається залізницею територією РФ, повідомив 14 листопада Defence Blog.

M1989 KOKSAN, названа на честь міста, де вперше була помічена, являє собою важку артилерійську систему, відому своєю винятковою далекобійністю. Розроблена Північною Кореєю в 1980-х роках, установка M1989 є модернізацією більш ранньої версії M1979.

Основні відмінності включають наявність вбудованого сховища на 12 снарядів і кабіни для екіпажу, що покращує захищеність і мобільність на полі бою. Система встановлена на шасі, створеному на базі танків Т-54, Т-62 або китайського Type 59, що робить її стійкою і маневреною.

Артилерія має можливість вести вогонь звичайними снарядами на дальність до 40 км і реактивними боєприпасами — до 60 км. Хоча темп стрільби північнокорейської САУ вкрай низький — від одного до двох пострілів кожні п'ять хвилин.

Ці характеристики роблять M1989 "Коксан" однією з найпотужніших далекобійних гармат, здатних вражати цілі на значних відстанях і вести контрбатарейну боротьбу. Північнокорейське знаряддя було частиною оборонної стратегії КНДР.

Поділ Корейського півострова після громадянської війни призвів до утворення демілітаризованої зони, уздовж якої Північна Корея розмістила значні артилерійські сили, включно із самохідними установками M1978 і M1989 KOKSAN.

Ці артилерійські системи були розставлені батареями (по 36 САУ) і замасковані в бетонних ДОТах. Варіант M1978 був використаний під час ірано-іракської війни, де проявив себе як ефективний контрбатарейний засіб.

Однак, як зазначив офіцер запасу Армії оборони Ізраїлю Ігаль Левін, у РФ помічена саме версія установки M1989. "Питання знову: це передача в руки РФ чи це для підтримки північнокорейського контингенту, який все-таки буде розгорнуто як окрему силу?" — пише він.

Тим часом на рубежі 1990-х років артилерійська система M1978 стала морально застарівати.

Проблеми з технічним обслуговуванням і конструктивні недоліки, як-от відсутність боєкомплекту, який можна було перевозити, і низька надійність відкатних частин через сильну віддачу почали чинити негативний вплив на експлуатацію "Коксанів".

Крім того, важке і незручне шасі, створене на базі застарілих моделей танків, також стало значною перешкодою для ефективного використання. Ці проблеми в підсумку призвели до рішення про поступове зняття M1978 з озброєння армії КНДР.

У зв'язку з цим автори публікації припускають, що перекидання цієї артилерійської системи в Росію, імовірно, свідчить про прагнення Москви посилити вогневу підтримку в рамках тривалого конфлікту в Україні.

Зазначається, що російська армія, маючи потребу в додаткових ресурсах, може використовувати M1989 для посилення далекобійної артилерії, що підвищить її можливості в умовах позиційної війни та ведення вогневого ураження на значних дистанціях.