Росія утримує у в'язницях 117 кримськотатарських політв'язнів, — представник Меджлісу (відео)

І переважна більшість арештів і затримань у Криму проводиться щодо корінного народу. Про це сказав голова Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв в ефірі телеканалу "FREEДОМ".

Він наголосив, що в демократичному суспільстві не можуть переслідуватися представники корінного народу. І тим паче коли йдеться про представницький орган — такий, як Меджліс кримськотатарського народу, який Росія оголосила "екстремістською" організацією.

"Через позицію Меджлісу кримськотатарського народу 2014-го року якраз таки й почалися з боку "демократичної" держави, країни-агресора, переслідування.

У 2016-му російські "демократичні" суди ухвалили рішення про заборону Меджлісу, оголосили його "екстремістською" організацією. А це та організація, до якої обирали представників якраз таки демократичним шляхом, на прямих виборах", — розповів він.

З його слів, Меджліс кримськотатарського народу сьогодні продовжує працювати — як на міжнародному рівні, так і на території материкової України.

Він також прокоментував рішення так званої "адміністрації" тимчасово окупованого Криму про заборону піднімати кримськотатарський прапор разом із прапорами Росії та "республіки Крим" на лінійках у школах півострова.

"Прапор вони заборонити не зможуть, хоча й намагалися вже не раз. Наприклад, намагалися заборонити використовувати символи кримськотатарського народу в 2016-2017-му роках.

Тоді були зафіксовані випадки, коли дітей змушували переодягати футболки через те, що на них був зображений герб — Тамга. Але водночас прапор вони не зможуть заборонити, тому що він перебуває в серці в кожного кримського татарина.

І зрозуміло, що це символи ідентичності", — нагадав Барієв. Зі слів представника Меджлісу, тільки за 6 місяців 2023 року було зафіксовано 101 затримання, з них 66 — щодо корінного народу. "Було 37 обшуків, з яких 29 — у будинках кримських татар.

Було нами зафіксовано 140 випадків арештів. З них — 93 щодо кримськотатарського народу. Окупанти провели 106 допитів, 73 — щодо кримських татар", — розповів член Меджлісу кримськотатарського народу", — розповів він.

Також, з його слів, правозахисники зафіксували за пів року 156 випадків порушення права людини на справедливий суд, з яких 103 — щодо кримських татар. "Коли ми говоримо про порушення права людини на здоров’я, то зафіксовано 29 випадків, 21 — щодо кримських татар.

Крім того, за пів року зафіксовано дві смерті в місцях несвободи: Костянтина Ширінга і Джеміля Гафарова. Хоча неодноразово ми зверталися і говорили про те, що їхній стан здоров’я бажає бути кращим і необхідно провести лікування", — наголосив він.

Барієв повідомив, що у Криму зафіксовано 294 випадки переслідування у кримінальних справах громадян України, 196 — щодо представників кримськотатарського народу. "У місцях несвободи зараз перебуває 175 осіб, політв’язнів.

З них 117 — це представники кримськотатарського народу. Ось така в окупантів "демократія", — додав він. Зі слів Барієва, з кожним роком у РФ вигадують все нові й нові інструменти, щоби переслідувати людей.

"До 2022-го вони неправомірно застосовували своє законодавство щодо заборони організації "Хізб ут-Тахрір" або Свідки Єгови, а вже 2022-го року з’явився новий інструмент: суд Російської Федерації виніс рішення про визнання батальйону імені Номана Челебіджихана терористичною організацією", — резюмував він.

Зазначається, що з’явилися ще нові статті — за дискредитацію збройних сил Російської Федерації, як в адміністративному кодексі, так і в кримінальному. "І вже є випадки, коли переслідуються люди саме відповідно до Кримінального кодексу РФ за цією статтею.

Сотні людей переслідуються за адміністративним кодексом, їх штрафують, заарештовують на кілька діб, змушують вибачатися публічно. Існують списки заборонених тем, забороненої літератури, заборонених пісень.

Ось таку "демократію" російські окупанти принесли в Крим", — підсумував Барієв.

Нагадаємо, що 27 липня у Криму затримали журналістку українського видання "Ґрати" Лутфіє Зудієву, яка мала висвітлювати судове засідання у Верховному суді тимчасово окупованого Криму у справі кримських татар, яких російська влада звинувачує в диверсії.

Раніше, 18 травня Президент України Володимир Зеленський запропонував створити меморіал для вшанування пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.