ЗС РФ застосовують турбореактивні КАБи на 200 км: що кажуть аналітики про УМПК-ПД (відео)

Головне нововведення — поєднання планувального блоку з малим турбореактивним двигуном, що в теорії значно збільшує дальність і оперативну гнучкість боєприпасу.

Використання Збройними силами РФ нових видів авіаційних бомб викликало інтерес у колах військових експертів.

Серед них військовий оглядач The War Zone Томас Ньюдік, який пише, що якщо заявлені характеристики зброї підтвердяться, це буде черговим кроком в еволюції дешевих засобів дистанційного завдавання ударів, призначених для обходу ППО і збільшення зон ураження.

Автор огляду зазначає, що за опублікованими в соцмережах кадрами й матеріалами українських джерел, уламки вказують на наявність дрібного турбореактивного агрегату у частини снарядів і на зміну аеродинамічної схеми (двокрилий профіль та інші модифікації крил).

В українських джерелах фігурують кадри ураження в Харківській і Сумській областях на дистанціях, що перевищують класичні значення для відсутніх двигунів модифікацій УМПК, що побічно підтверджує підвищення дальності авіабомб.

У деяких російських джерелах повідомляється про можливість КАБів атакувати цілі на дальності до 100 км, а в разі встановлення двигунів вона збільшується до 200 км.

Вражає і швидкість польоту боєприпасу, яка нібито досягає приблизно 1000 км/год — при запуску на меншій висоті та меншій швидкості дальність відповідно зменшується.

На думку Ньюдіка, ці оцінки потребують обережної інтерпретації, але навіть часткове наближення до них істотно перевершує можливості базових УМПК.

"В іншому базова модель УМПК-ПД також оснащена модернізованими хвостовими стабілізаторами, блоком наведення і управління, а також джерелом живлення, які кріпляться болтами до стандартної бомби, що вільно падає", — зазначає оглядач.

Примітно, що в російських Telegram-каналах згадується УМПК-ПД на основі радянської бомби ФАБ-500, до якої приписали позначення "Т".

Тут, імовірно, йдеться про термостійкий боєприпас, оскільки він створений з урахуванням стійкості до нагрівання в польоті на крейсерській швидкості носія таких бомб — МіГ-25РБ зі швидкістю 2500 км/год.

"Неясно, скільки ФАБ-500Т залишилося в російських арсеналах, але, ймовірно, інші бомби серії ФАБ також можуть бути адаптовані для використання з УМПК-ПД", — зазначає Ньюдік.

Плануючі бомби з УМПК від самого початку були складною ціллю для ППО: невеликі габарити, висока швидкість і слабка теплова сигнатура ускладнюють виявлення і перехоплення.

Крім того, перехід до версії з двигуном збільшує їхню бойову дальність, даючи змогу завдавати ударів із зон, більш віддалених від лінії фронту. Додаткову складність створюють поліпшені модулі управління, що підвищують стійкість до РЕБ і точність ударів загалом.

Загалом, підсумував Ньюдік, Росія має обмежений арсенал високоточних авіаційних боєприпасів дистанційного удару, тому поява КАБів з УМПК-ПД має велике значення.

Але за словами директора московського Центру аналізу стратегій і технологій Руслана Пухова, УМПК-ПД хоч і "відмінне, але, ймовірно, тимчасове рішення".

"У результаті з'являється ціла низка озброєнь, які дають змогу російським Повітряно-космічним силам завдавати глибших ударів в одних районах, а також здійснювати безпечніші доставки зброї в інших", — підсумував він.

Нагадаємо, заступник глави Головного управління розвідки Вадим Скібіцький 20 жовтня заявив, що Росія розробила кілька варіантів авіаційних бомб із реактивним двигуном і розпочала їх дослідне бойове застосування.