Послідовна непослідовність: чому Трамп раптово скоротив дедлайн Путіну для встановлення миру в Україні

Під час зустрічі з британським прем'єром – міністром Кіром Стармером у понеділок, 28 липня, президент США знову висловив своє невдоволення діями очільника Кремля, зокрема тим, що "його армія продовжує атакувати ракетами українські міста".

"Я багато разів розмовляв з президентом Путіним. Ми дуже добре ладнали. . . п’ять разів, а може, чотири рази, ми з вами (з Кіром Стармером - Фокус) обговорювали це питання, ми думали, що вирішили його багато разів.

А потім президент Путін виходить і запускає ракети по деяких містах, наприклад, по Києву, вбиваючи багато людей…я дуже розчарований президентом Путіним", - зазначив Дональд Трамп, додавши, що скоротить "ті 50 днів, які я йому дав до меншої кількості, оскільки я знаю відповідь на питання, що станеться далі".

Дещо згодом американський лідер дійсно озвучив новий дедлайн для Москви на врегулювання розв’язаної нею повномасштабної війни проти України. Отже, новий дедлайн становитиме "приблизно 10-12 днів від сьогодні". Таким чином, часова червона лінія Вашингтону - 6-8 серпня.

  "Немає причин чекати усі ці 50 днів. Я хотів бути великодушним, але ми просто не бачимо жодного прогресу.

Я застосую жорсткі вторинні санкції, якщо не вдасться досягти домовленості по Україні", - підсумував Дональд Трамп, акцентувавши, що йому більше не цікаво розмовляти з Путіним.

  Коментуючи Фокусу зміну президентом США дедлайну для Путіна, політолог, керуючий партнер "Національної антикризової групи" Тарас Загородний зауважив наступне: "Згадаймо, як зовсім нещодавно чимало експертів з когорти тих, кого Трамп позбавив грантів, наввипередки розповідали казки про те, що Сполучені Штати нас покинули, давши Путіну можливість робити в Україні все, що тільки заманеться.

Але допомога Україні йде і йтиме надалі.

Крім того, а це надзвичайно важливо, є домовленість США з Євросоюзом по нафті та газу і в цьому сенсі заява Трампа про новий дедлайн – це радше сигнал не Путіну, а російським елітам, мовляв, прибирайте цього психа, а далі будемо з вами розмовляти.

На мою думку, у Вашингтоні вже є чітке розуміння, що ключова проблема – це Путін. При цьому нас влаштовує будь-який сценарій. Наприклад, приберуть Путіна, розпочнеться дестабілізація на болотах і тоді розмова з РФ з боку України буде зовсім інша.

Словом, варіацій достатньо, але нас вони всі так чи інакше влаштовують". Що стосується "жорстких вторинних санкцій" відносно Росії, то, на переконання експерта, за Трампом тут не заржавіє: "Трамп, якщо вирішив – зробить.

Тут слід зазначити, що президент США може сам особисто відповідним указом запровадити вторинні санкції щодо Москви – тобто без Конгресу. Він, до речі, таке саме робив у відношенні Венесуели.

Різниця лише в тому, що у разі ухвалення рестрикцій Конгресом, цей санкційний дощ буде дуже надовго, років на сто, а указ так: сьогодні є, а завтра його можна змінити".

Відповідаючи на запитання про те, чому президент Трамп раптово вирішив скоротити дедлайн для Кремля, політолог констатував: "Я не виключаю, що свою вагу в цьому сенсі мають якісь домовленості між США та Китаєм.

Зустріч Трампа з Сі Цзіньпінем може відбутися восени, тому Білий дім прискорює усі ці процеси, що стосуються російсько-української війни.

Але хай там як, а моя думка роками залишається незмінною і вона полягає в тому, що доки Путін знаходитиметься біля владного керма, доти він воюватиме з Україною.

Натомість відсутність Путіна у Кремлі відкриває не лише для України, а й для всього світу певне вікно можливостей".

Досить часто, каже Тарас Загородний, кроки очільника Білого дому сприймаються достатньо примітивно, тоді як насправді Дональд Трамп створює "ситуації стратегічної невизначеності", чим значно ускладнює позиції своїх візаві.

Крім того, акцентує політолог, не слід забувати про геополітичний бекграунд 47-го президента США: "За Трампом стоїть історія з Іраном. 60 днів дали Тегерану, на 61-й прилетів Ізраїль.

В контексті геополітичної тактики Трампа не слід виносити за дужки і внутрішньополітичний фактор. Трампу, гадаю, дуже не сподобалося те, що його виборці побачили, як Путін його фактично принизив, тому він і педалює це питання.

А взагалі, Трамп – це така людина, яка може тихенько влупити по Росії і там все посиплеться, як це було при Рейгані. Рейган же, коли запускав свою програму переозброєння, не думав, що розвалиться Радянський Союз. Так і тут може бути.

В будь-якому разі, я не думаю, що Трамп вирішив перевірити приказку Черчилля про те, що американці завжди знайдуть правильне рішення, коли перепробують усі інші".

  Звернувши увагу на "стратегічний конфлікт інтересів" між США та РФ по нафті і газу, Тарас Загородний констатував: "Цей фундаментальний конфлікт взагалі не дає можливості знайти спільні точки дотику між Росією та Сполученими Штатами.

При Байдені були інші підходи, а зараз, зверніть увагу: українці лупашать по нафтогазовій галузі Росії і ніхто нам з Білого дому кривого слова не каже".

При цьому, багато в чому позицію США тут змінила й поведінка України, оскільки після того, "як СБУ грохнула третину російської стратегічної авіації", наголошує політолог, думка США різко змінилася.

"Зокрема, американські військові почали публічно говорити, що Україна може виграти цю війну. Ну, а далі Китай вустами свого головного дипломата Ван І вписався, заявивши, що не дасть РФ програти у війні з Україною.

Таким чином у США створилося уявлення, що Пекін і Москва - це єдиний блок і для нас це, поза всяким сумнівом добре", - підсумовує Тарас Загородний.

  Водночас політолог Олексій Якубін у розмові з Фокусом акцентує: "На мою думку, Трамп почав активніше форсувати процес, з кількох причин. По-перше, Трампу вдалося заключити з Європою торгівельну угоду.

Це частково також вплинуло, позаяк тепер Трамп готовий більш активно зайнятися іншими напрямками.

Другий момент пов’язаний з тим, що Трамп, як мені здається, зважає на свої внутрішні рейтинги, а у його аудиторії наразі, скажімо так, є певне розчарування тим, що він не здатен добитися обіцяної мирної угоди з Росією, про яку він так багато говорив ще з часів передвиборчої кампанії і після неї також".

Фактор персональних електоральних рейтингів Дональда Трампа, переконаний експерт, починає "підігрівати" нинішнього очільника Білого дому, який досить часто при ухваленні рішень керується саме ситуативними емоціями.

  "Дональд Трамп, як на мене, розуміючи момент, хоче показати своїй аудиторії готовність діяти щодо Росії як м’яко, так і доволі жорстко.

Плюс, мені видається, що його заява про зміну дедлайну для Путіна, є свідченням розуміння Трампом того, що йому не вдасться легко відірвати Росію від Китаю.

Як на мене, Трамп вже усвідомив, що так не буде і Росія залишиться, в тому числі, у фарватері китайських впливів і тому він змінює підхід. Тобто, він розуміє, що після закінчення торговельної історії з Європою, попереду в нього ще велика битва з Китаєм", - підкреслює політолог.

Загалом, на переконання Олексія Якубіна, президент США врешті-решт зрозумів, що мова м’якої риторики для Росії є незрозумілою, а відтак Дональд Трамп хоче апробувати інший – більш жорсткий підхід відносно РФ.

Цей підхід, констатує експерт, абсолютно вкладається в логіку плану Келлога, в якому передбачені, як батоги, так і пряники для Росії з метою змусити її піти на припинення війни проти України.

Очільник Білого дому, вважає політолог, вирішив наразі форсувати цей тематичний кейс з прицілом, по-перше, на свою вересневу зустріч із Сі Цзіньпінем, а по-друге на бюджетний процес у США, який відбуватиметься також восени.

При цьому Росія, на переконання аналітика, попри бравурну риторику, все ще сподівається на контакт з Трампом, але при цьому озирається на Пекін.

Таким чином, якщо в КНР демонструватиме готовність до діалогу зі США, констатує Олексій Якубін, Кремль демонструватиме конструктивізм.

Якщо ж геополітичний пазл складеться так, що Китай буде налаштований на подальшу конфронтацію з Америкою, то Москва ігноруватиме незадоволення, погрози, ультиматуми і дедлайни з боку Дональда Трампа.

  Окремо експерт зазначив, що президент США спонукає Путіна ухвалити якесь швидке рішення, тоді як в Кремлі розраховували тягнути час до осені, чи то пак - навіть до зими.

При цьому, наголошує Олексій Якубін, ложкою дьогтю в кремлівську бочку меду додає сам факт майбутньої зустрічі Трампа з Сі Цзіньпінем, адже в Кремлі побоюються кулуарних домовленостей між Вашингтоном та Пекіном відносно РФ за її спиною.

  На Банковій схвалили новий ультиматум Трампа Путіну. Зокрема, керівник Офісу президента Андрій Єрмак подякував президенту США "за тверду позицію і чітке послання про мир із РФ за допомогою сили".

  Натомість колишній президент Росії, а нині - заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв заявив, що Трамп, "граючись в гру ультиматумів з Росією, має пам’ятати, що РФ - "це не Ізраїль і навіть не Іран" і кожен новий ультиматум – це погроза і крок до війни не між Росією та Україною, а між РФ і США.