By Victor Duda
Думаю, це і є головна мета війни — щоб боялися. Не перемога мета, вони гадки не мають, як ця перемога має виглядати. Не гегемонія у світі — вони і зі своєю клятою країною не можуть впоратися нормально.
Не безпека, національні інтереси чи суверенітет — з початком війни і того, й іншого, і третього стало в них значно менше. Мета — щоб боялися. Діти, які в страху біжать київськими вулицями, намагаючись сховатися від ракет, що вибухають поруч, — ось їхня справжня мета.
Мабуть, страх, у якому вони самі живуть поколіннями, останніми роками став нестерпним настільки, що потрібно було його віддати назовні, екстерналізувати, делегувати комусь іншому, і так відчути тимчасове полегшення. Це не я смертельно наляканий, це вони.
Війна народжувалася не стільки з ненависті Путіна до України, і тим паче до Заходу (Захід він насправді любить нескрепною любов'ю), скільки зі страху перед старістю, перед втратою влади, перед можливістю виставити себе невдахою.
У міру наростання цього страху йому доводилося все сильніше залякувати власне населення (це не мені страшно, а їм). А коли і цього не вистачило, довелося різко підвищити дозу і атакувати Україну. Щоб усі бачили, який страшний Путін.
Українська
English
USA
Français
Deutsch
Italiano
Polski
Čeština
Español
Slovensku
