Відповідь за диверсії: як у Кремлі намагаються виправдати регулярні масовані обстріли України

Ще одну тактику застосовує путінська пропагандистська машина у війні з Україною. Після вибухів 5 грудня в Енгельсі та на околицях Рязані, де було пошкоджено російські бомбардувальники, українська влада ніякими коментарями не підтверджувала або не заперечувала це.

Єдині здогадки можуть виникнути лише із жартів, наприклад, написаних Михайлом Подоляком, радником голови Офісу Президента України, у соцмережах.

Зі свого боку Міноборони РФ заявили, що за вибухи відповідальна українська сторона, адже саме їм належить безпілотник, який спричинив атаку. І це при тому, що офіційно Україна не має БПЛА, які здійснюють польоти на відстань щонайменше 500-700 км.

У той самий день Росія намагалася завдати масованого ракетного удару по українським містам. Російська пропаганда почала транслювати це як "відповідь" і "реакцію" за вибухи у своєму тилу.

Під заголовками новин на кшталт "Відповідь за диверсії? Нова порція ракет полетіла на Україну", вони натякнули, що це стало "помстою". Проте "помстою" це назвати не може. Зокрема, через те, що одразу реагувати на нібито "провокації" України Росія не має можливості.

Мінімум тиждень завжди йде у ворогів на підготовку нового масованого обстрілу (10 жовтня, 22 жовтня, 31 жовтня, 15 листопада, 23 листопада, 5 грудня).

На цьому наголошував начальник служби зв'язків з громадськістю Командування Повітряних Сил ЗСУ Юрій Ігнат, а також видання The Insider, Bellingcat і Der Spiegel у спільному розслідуванні. Крім того, погодні умови можуть також заважати росіянам.

БПЛА-"шахеди" не можуть справно працювати в жорстку погоду. Обмерзання, поривчасті вітри та вологість можуть завадити їхній справності. До того ж, деякі масовані обстріли відбувалися у дні, коли "провокативних" подій не траплялося.

На тлі цього говорити про "помсту" та "реакцію" Кремля говорити недоречно. Приводом для обстрілів можна вважати неуспіх так званої "спецоперації". Зрештою, така тактика РФ є не новою, адже раніше вони її випробували в Сирії.

Той самий генерал Сєргєй Суровікін, який зараз очолює російську армію у вторгненні в Україну, у 2015-2017 роках завдавав схожі удари по інфраструктурі сирійських населених пунктів.