"Є державні інтереси": поліграфолог розповіла, як перевіряють бійців ЗСУ, звільнених з полону

А українська модифікація методики виявлення прихованої інформації дозволяє навіть з'ясувати мотив укриття факту вербовки, якщо вона була. Про це в інтерв'ю "Телеграфу" розповіла президентка Всеукраїнської асоціації поліграфологів Тетяна Морозова.

За її словами, тестування викликане передусім державними інтересами, щоб уникнути подальших загроз. "Тестують. І люди повинні розуміти, що на це не треба ображатися.

Є державні інтереси, є потреби, продиктовані необхідністю забезпечення національної безпеки та боєздатності.

Людина у полоні не належить собі, вона живе на межі і під тиском, шантажем, бажаючи вижити, може піти на ті кроки, на які б не пішла у звичайних умовах", — говорить експертка.

Вона зауважує, що під тиском людина могла дати згоду на співпрацю з ворогом, і трапляються такі випадки, коли самі бійці про це розповідають, що в подальшому тягне за собою подальші перевірки, але є й ті, які про це мовчать.

"Хтось промовчить, бо не хоче тих поглиблених перевірок, не хоче бути під підозрою, чи боїться за своє життя та життя близьких.

Адже зрозуміло що йому у полоні погрожували наслідками за самовикриття: нікому не цікаво втратити агента, на якого все є, навіть підписана згода про співпрацю. Дослідження із використанням поліграфа допомагає виявити і тих, і інших", — говорить Тетяна Морозова.

Вона наголосила, що українська модифікація методики виявлення прихованої інформації дозволяє навіть зʼясувати мотив укриття факту вербовки, якщо вона мала місце бути, і те, чи все розповіла людина.

Нагадаємо, що 19 березня, відбувся один із найбільших обмінів полоненими між Російською Федерацією та Україною. Його було проведено у форматі 175 на 175.