Путін здатен на неадекватні кроки й в ЄС це розуміють: політолог про заяву президента Франції (відео)

Своїми заявами Емманюель Макрон демонструє увагу до безпеки таких країн, як Польща, Литва, Латвія та Естонія, які можуть стати першими жертвами нападу Росії після України, зазначає політолог Ігор Петренко.

Інформація та висловлювання президента Франції Макрона про те, що в Україну теоретично можна направити західні війська є спробою спонукати суспільство країн ЄС і представників їхніх держав більш активно включатись в допомогу Києву.

Перш за все це стосується активізації постачання зброї та снарядів і відкладання наявних контрактів з невоюючими країнами. Про це в інтерв'ю Фокусу розповів політолог та експерт Ігор Петренко.

Таким чином і Емманюель Макрон і голова євродипломатії Жозеп Боррель підкреслюють, що у разі ненадання термінової допомоги Україні Європа ризикує напряму почати війну з Росією, тому що Путін не збирається зупинятись.

Сьогодні багато аналітиків у ЄС навіть публікують дослідження, що у Європи є приблизно 5 років, щоб підготуватись до прямого військового зіткнення з РФ.

"А ще такі висловлювання є потужним сигналом і Путіну, щоб він зрозумів можливість присутності самих сил НАТО в Україні, а не тільки постачання Києву боєприпасів, — акцентує Петренко. — Звичайно, це вже викликає певні занепокоєння в Кремлі".

Як би не критикували Макрона і тому числі французські партії, але він своїми заявами демонструє увагу до безпеки таких країн, як Польща, Литва, Латвія та Естонія, які можуть стати першими жертвами нападу Росії після України, зазначає експерт.

Тим більше, що навіть воюючи в Україні Путіну ніхто не заважає спробувати прорубати коридор через країни Балтії через Білорусь до Калінінградської області. "Плюс ми бачимо доволі неоднозначні та загрозливі процеси в Придністров'ї, — каже політолог.

— Також Сербія має дуже близькі стосунки з Росією, що дозволяє РФ вдаватись до дестабілізації ситуації в Європі". За словами Петренка, Емманюель Макрон давно відомий своїм прагненням надати ЄС більше прав щодо своєї обороноздатності.

Тим більше зараз США, а особливо Дональд Трамп, як можливий майбутній президент країни якось охололи до НАТО, отже європейські політики все більше наполягають на необхідності формувань якихось сил швидкого реагування.

"Після свого переобрання Путін може піти на нелогічні кроки, починаючи від оголошення загальної мобілізації, до прямого нападу на країни НАТО, — акцентує політолог. — Всі ці ризики прекрасно усвідомлюють у ЄС".

Проте, на думку експерта, хоча ВПК Європи дійсно є дуже потужним, йому потрібен певний час на перелаштування до швидкого випуску боєприпасів чи техніки.

Просто після розпаду СРСР НАТО розслабилось і не маючи потенційно сильного ворога значно зменшив об'єми виробництва військового обладнання, зосередившись на виробництві невеликих об'ємів саме точкового, іноваційного озброєння.

"Проте нарощування об'ємів тут же натикається на логіку демократії та ринкової економіки, — зазначає Петренко. — В ЄС не вийде як у РФ загнати всіх насильно на підприємства ВПК та оплачувати все це виключно за державний кошт забираючи гроші із соціальних галузей".

А ще треба пам'ятати, що нарощування об'ємів вимагає нарощування виробництва з боку всіх галузей, які забезпечують виробничий процес кінцевого продукту. Тобто тут потрібен доволі значний час, але розуміння цієї необхідності в Європі вже є, зазначає Петренко.