By Natali Moss
Такі проникнення малими силами створюють загрозу на нових ділянках і ускладнюють фіксацію просування на картах, що призводить до збільшення "сірих зон".
Противник здійснює ці дії без належного прикриття, з розрахунком на раптовість, швидке маскування і подальше посилення групи, пишуть аналітики DeepState, оцінюючи ситуацію на фронті.
Як наголошується в аналітичному огляді, такі випадки стають регулярними: росіяни намагаються закріпитися в так званій "сірій зоні", використовуючи будь-яку можливість для прихованого просування.
Однак найчастіше такі групи залишаються в тилу ненадовго — їх оперативно виявляють оператори дронів і ліквідовують за допомогою артилерії або піхоти. Проте навіть невдалі спроби проникнення виявляються корисними для ворога.
Так, українські захисники змушені перерозподіляти обмежені ресурси, щоб закривати потенційні вразливі ділянки оборони. А значна кількість зафіксованих проникнень призводить до розширення сірих зон на карті, зокрема поблизу населених пунктів і посадок.
Це відображається в актуальних оновленнях карт: зони невизначеного контролю стають дедалі ширшими.
"Проблемою також є катастрофічна нестача людей в обороні, якими не встигають закривати дірки в позиціях, і які виявляє ворог, щоб рухатися саме цими маршрутами в тил", — зазначає DeepState.
Експерти додали, що такі випадки не можуть інтерпретуватися як повноцінне просування противника. Навіть наявність відео з російськими бійцями на певній території не є підставою для оновлення карт вручну — занадто високий ризик дезінформації та маніпуляцій.
Українська
English
USA
Français
Deutsch
Italiano
Polski
Čeština
Español
Slovensku
