В Офісі Президента відбувся брифінг для Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни

В Офісі Президента України відбувся брифінг для членів Міжнародної робочої групи щодо екологічних злочинів Росії, присвячений ситуації в Україні, воєнним злочинам РФ та наслідкам підриву конструкцій Каховської ГЕС.

У зустрічі взяли участь: віце-президентка Європейського парламенту Гайді Гаутала, колишній єврокомісар з питань довкілля та екс-міністр закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем, Президент Ірландії у 1990–1997 роках Мері Робінсон, екоактивістка Грета Тунберг, старший радник Європейського інституту миру (The European Institute of Peace), керівник програми CMI (The Crisis Management Initiative) у Євразії Роксана Крістеску.

Брифінг провели: перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко, заступник керівника Офісу Президента Ростислав Шурма, Генеральний прокурор Андрій Костін, міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець, міністр енергетики Герман Галущенко, радники керівника Офісу Президента Дарія Зарівна та Олександр Бевз.

Юлія Свириденко розповіла про наслідки розпочатої Росією війни в Україні. За її словами, у нашій країні заміновано понад 100 тис. кв.

км території, зокрема сільськогосподарських угідь, що негативно впливає на аграрний сектор і, як наслідок, погіршує продовольчу ситуацію у світі.

Перший віце-прем’єр-міністр наголосила, що Україна потребує збільшення потужностей для проведення гуманітарного розмінування, зокрема великої кількості відповідного обладнання та саперів. «Україна зараз є найбільш замінованою країною у світі.

Передусім нам потрібне зміцнення спроможностей держави для розмінування. Трьох тисяч саперів недостатньо, треба збільшити їх кількість», – переконана Юлія Свириденко. Вона відзначила важливість розробки стратегії з розмінування територій.

Як розповів Ростислав Шурма, підрив російськими окупантами греблі Каховської ГЕС завдав значних збитків сільському господарству України, енергетиці,  житловому фонду, об’єктам транспортної інфраструктури та довкіллю загалом.

За його словами, підрахунок прямих збитків від цієї катастрофи триває, наразі сума становить близько 2 млрд дол. США.   «Йдеться про значну економічну та екологічну шкоду. Флора, фауна, сільське господарство, лісове господарство, національні ландшафтні парки.

Це цінність, важлива для всього світу, для природи», – додав заступник керівника Офісу Президента.    Ростислав Шурма також зазначив, що гуманітарної підтримки потребують люди, які проживають на територіях, постраждалих від катастрофи на Каховській ГЕС.

Він розповів, що розглядається можливість створення в середньостроковій перспективі окремого фонду, щоб залучити кошти на відновлення ГЕС, енергогенерації, сільського господарства, іригаційних систем, а також флори й фауни регіону.

  Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець зазначив, що 30% біорізноманіття Європи зосереджено в Україні.

За його словами, Міністерство захисту довкілля у межах роботи над притягненням РФ до відповідальності підготувало методологію оцінки шкоди, завданої природним ресурсам України російською агресією. Було зареєстровано понад 240 випадків екоциду.

«Ми бачимо, що наші території стають мішенями для ракет, снарядів і мін, якими знищують наші цінні ресурси. Це шкодить нашим можливостям боротися з кліматичними змінами. Ми не хочемо, щоб наша земля стала полігоном для російських танків», – заявив Руслан Стрілець.

Він розповів про роботу веб-ресурсу та мобільного застосунку «ЕкоЗагроза», який дає змогу за допомогою цифрових технологій визначати ступінь шкоди довкіллю навіть на тимчасово окупованих територіях.

«Я – з Херсона, і катастрофа, яка там сталася, зачепила серця всіх українців. Дуже болить, коли бачиш, як знищують місцевість, де ти жив, де жило кілька поколінь твоєї родини.

Будинок моєї бабусі знищила ракета, будинок батьків затопило, будинок родичів рознесло ракетою, шматок якої впав на ліжко моєї маленької сестри. Багато українців можуть розповісти подібні історії», – зазначила радник керівника Офісу Президента Дарія Зарівна.

Міністр енергетики України зазначив, що виклики війни виявили слабкі місця в українській енергетичній системі та засвідчили необхідність децентралізації енергорозподілу.

Найшвидшим шляхом до цього Герман Галущенко назвав перехід до використання відновлюваних джерел енергії.   «Росіяни знищили понад десять шахт, і це прискорило перехід до «зеленої» енергії», – констатував він.

Міністр нагадав, що Україна затвердила нову енергетичну стратегію, метою якою є відмова від використання вугілля до 2035 року. Наша держава бачить потенціал щодо використання сонячної та вітроенергетики.

Зокрема, за його словами, після перемоги у війні та повернення всіх територій Україна матиме значний потенціал для розвитку вітроенергетики на узбережжі Чорного й Азовського морів.

Генеральний прокурор Андрій Костін розповів про роботу, яку здійснює прокуратура для притягнення Росії до відповідальності за екологічні злочини.

Він зазначив, що в таких випадках одним із найскладніших моментів є визначення обсягу збитків для отримання компенсації, адже є різні методології оцінки шкоди.

Тому прокуратура залучає всі наявні ресурси для визначення вартості збитків та встановлення зв’язку між актом агресії та екологічним злочином.