Перехід в атаку: чому Кличко нагадав Зеленському децентралізацію та старі конфлікти

Мер Києва Віталій Кличко заявив західним ЗМІ про проблеми з демократією в Україні та помилки президента Зеленського, за які йому обовʼязково доведеться платити. Фокус розбирався, що стоїть за словами міського голови та які наслідки матиме для країни.

Міський голова Києва Віталій Кличко стверджує, що Україна може скотитися до авторитаризму, а президент Володимир Зеленський розплачується за власні помилки, яких він припустився раніше. Про це політик розповів у інтервʼю в західних ЗМІ.

Зокрема, під час розмови з авторитетним німецьким виданням Der Spiegel, Кличко розповів, що в Україні існує лише один незалежний інститут — місцеве самоврядування, але на нього чиниться величезний тиск від центральної влади.

"У якийсь момент ми перестанемо відрізнятися від Росії, де все залежить від примхи однієї людини", — розповів мер.

Вже під час розмови з журналістами швейцарського видання 20 Minuten він зауважив, що президент сьогодні відіграє важливу роль, і ми повинні підтримувати його до кінця війни. Але в кінці цієї війни кожен політик заплатить за свої успіхи або невдачі.

При цьому Кличко заперечив, що має власні президентські амбіції. Відзначимо, 20 Minuten є популярним таблоїдом, що безкоштовно розповсюджується на транспортних вузлах, зокрема залізничних станціях. Віталій Кличко має давній неприхований конфлікт з командою Зеленського.

Фокус вже розповідав, що нового імпульсу він набув у червні 2023 року, коли в ЗМІ почали ширитися чутки, що політика хочуть замінити на Віталія Кіма на посаді голови Київської міської державної адміністрації.

Згодом скандал утих сам по собі, Кличко займався міською діяльністю, а центральна влада – державними проблемами та війною. Слова Кличка про загрозу авторитаризму в Україні виглядають, щонайменше дивно.

Ще рік тому, в інтервʼю тому ж Der Spiegel, він заявляв, що зараз не час критикувати Зеленського.

"Тоді було не час, зараз вочевидь, що цей час прийшов, — жартує з Фокусом політолог Ярослав Макітра — В команді Кличка бачать початок політичної активізації та намагаються вступити в гру.

Тоді критикувати Зеленського було ризиковано через загрозу бути звинуваченим в розколі та втратити свій електорат, зараз це можна робити без електоральних загроз".

На думку політолога Ігоря Рейтеровича, в Україні обʼєктивно погіршилися стосунки між центральною владою та місцевим самоврядуванням. Він нагадує, що навіть західні партнери підкреслювали, що війна не є причиною для згортання децентралізації та повноважень на місцях.

Віталій Кличко, який є головою Асоціації міст України, мав відреагувати на це, тим більше перед західною аудиторією. "Однією з причин таких заяв є політичні амбіції Кличка, саме через місцеве самоврядування він намагається звернути увагу на свою діяльність.

Крім того, мені здається, що просто пресслужбі Кличка не вдалося узгодити та згладити деякі гострі слова політика. Адже, по суті, він нічого такого не сказав, просто це можна було передати іншими словами та не виносити в заголовок для скандальності", — говорить він Фокусу.

Разом з тим, Макітра нагадує, що за всю історію незалежності України, кожен президент намагався контролювати столицю. Протистояння Зеленського та Кличко в цьому випадку не є виключенням.

За словами джерел Фокуса в оточені Віталія Кличка, нещодавно політик повністю змінив команду політичних консультантів та технологів. Саме з ними він намагається реалізувати свою політичну стратегію, яку було задумано на 2024 рік.

Співрозмовник зауважує, що плани на 2024 рік було узгоджено ще після президентських виборів 2019 року. З початком заяв про ймовірність виборів, цю стратегію вирішили реалізувати. "Попри стерильність інформаційного простору, політика все-таки пролізла туди.

Всі розуміють, що вибори мають відбутися в 2024 році, а якщо вони й не пройдуть, то треба бути до них готовим – мати стратегію, команду, штаби.

Кращою точкою входу є західні ЗМІ, їх одразу підхоплюють у нас, цитують, обговорюють", — говорить Фокусу політичний експерт Олег Пастернак.

Він зауважує, що Кличко будує власну політичну команду, для цього зараз в інформаційному просторі підтримують діяльність благодійної організації "Українська команда", з якої дуже швидко можуть створити політичну партію.

До слова, на час воєнного стану в Україні закрито публічний доступ до більшості державних реєстрів. Що відбувається з політичними партіями наразі важко зрозуміти.

"Проблема Кличка в тому, що в нього немає ресурсу, немає своїх медіа, але є міжнародні звʼязки, які він дуже добре використовує. Нагадаю, у квітні він мав візит до США, де зустрічався з держсекретарем Ентоні Блінкеном. Це викликало неоднозначну реакцію в ОП.

Я думаю, зараз Кличку готують образ захисника демократії та місцевого самоврядування", — пояснює Пастернак.

На думку політолога Петра Олещука, всі вже звикли до внутрішньополітичної боротьби в Україні, але винесення цих проблем на західну аудиторію шкодити національним інтересам.

"Своїми заявами Кличко "підклав найбільшу свиню" Україні від початку повномасштабного вторгнення РФ. В найбільш критичний момент для країни він виступив з заявами про загрозу авторитаризму.

Тобто, на Заході, який підтримує демократію в Україні дізналися, що насправді тут майже авторитаризм, війна знаходиться в глухому куті, а в них просять зброю. Нагадаю, Кличка добре знають на заході та прислухаються до нього", — відмічає Фокусу Олещук.

Експерт нагадує, що саме Кличко є лідером серед політиків по закордонним візитам, де він може зустрічатися з іншими політиками та висловлювати бачення своїх думок.

Якби в країні дійсно був авторитаризм, хіба він зміг би це робити? Для прикладу, він просить назвати хоч одного російського міського голову чи голову адміністрації, хто публічно критикує Володимира Путіна.

Разом з тим, Пастернак відмічає, що є певне відчуття відсутності у влади відповіді щодо суспільного консенсусу та бачення стратегії подальшої діяльності.

Наразі Зеленський переходить у роль політичної персони зручної для списування на нього всієї провини та звинувачення в провалах. Піддаючи критики президента, можна переорієнтувати електорат, що його не підтримує, на себе.