Бєлгородська операція-2025: як ЗСУ прорвали кордон РФ та головні відмінності від Курської кампанії

Фокус дослідив, у чому ключові відмінності Бєлгородської операції від Курської та які наслідки вона може мати для Сумщини. Аналітики DeepState повідомили, що Сили оборони України залишили село Демидівку на Бєлгородщині, що знаходиться на кордоні з Сумською областю.

Її було захоплено у рамках Бєлгородської наступальної операції у березні 2025 року. Фокус розібрався, які основні відмінності цієї наступальної операції у порівнянні з Курською, та чи загрожує це новим наступом на українські землі.

Першими про новий наступ українських військ на Бєлгородщини заявили російські провоєні телеграм-канали. Вони заявили, що ЗСУ розпочали наступ в Бєлгородській області із ранку 18 березня.

Міноборони РФ заявило, що того дня близько 5:50 за московським часом ЗСУ чисельністю до 200 осіб намагалися прорватися на територію РФ, але "перетину кордону не допущено".

За даними журналіста Юрія Бутусова, бойову операцію проводить 225-й штурмовий полк та придані підрозділи, включно з 33-м штурмовим полком, зведеним стрілецьким батальйоном Повітряних сил та 414-ї бригади "Птахи Мадяра". Українська влада спочатку заперечувала наступ.

Зокрема, зранку 18 березня керівник ЦПД РНБО Андрій Коваленко зауважив, що росіяни вигадали наступ ЗСУ на Бєлгородську область, як і відбиття цього уявного наступу. Однак того ж дня президент України Володимир Зеленський фактично підтвердив дії ЗСУ, але без деталей.

"Україна виконує своє завдання в Курському регіоні – українські військові будуть там, доки нам потрібна ця операція. Як я казав, максимальні речі Курська операція виконала. Наші хлопці стоять там на місці й не в оточенні й показують, що не Путін керує, кому, куди відходити.

Мало того, є операція: хтось вийшов, комусь здається, що хтось побіг, а десь в іншому куточку зайшов. Це абсолютно зрозумілі наші стратегічні кроки, допоки ворог на нашій території", – сказав він, коментуючи повідомлення про військову операцію у Бєлгородській області.

Дії ЗСУ зосереджені в лісистій місцевості Бєлгородської області, що межує з Сумською областю України та Курською областю РФ. У повідомленнях згадуються села Демидівка, Поповка, Графовка та Прилісся. Аналітичний проєкт DeepState позначив «сіру зону» площею 13 кв.

км біля Демидівки. Російські джерела повідомляють про збиття українських дронів і атаки ЗСУ в районі Бєлгородського прикордоння. Міноборони РФ заявило, що їхні БПЛА знищили техніку та особовий склад ЗСУ.

Український Генштаб 20 березня підтвердив удар по командному пункту російської армії в районі Демидівки.

Також ЗСУ посилили удари по інших об’єктах у Бєлгородській області: За даними ISW, ЗСУ завдали ударів по мостах біля Графовки та Надежевки, просунувшись у Демидівку та Поповку.

31 березня моніторинговий проєкт DeepState опублікував кадри ударів української авіації по військових об'єктах у районі населених пунктів Демидівка та Кондратівка Бєлгородській області.

За словами військово-політичного оглядача групи «Інформаційний спротив» Олександра Коваленка, єдина схожість операцій, це те, що вони проводяться на території РФ.

Курська операція була більш масштабною за обсягами, було залучено значно більше сил та засобів, аніж ті, що ми зараз бачимо в районі Бєлгородської області, Демидівка-Попівка. І цілі цьогорічної Бєлгородської операції зовсім різні.

"Курська операція була багаторівнева операція, однією з цілей її була стягуванням та сковування російських ресурсів. Однак тут ще був репутаційний удар по самій Російській Федерації, і використання захоплених територій Курщини для успішного перемовного процесу.

Тобто, це було більш глобальна операція. Бєлгородська операція більш вузькоспеціалізована. Її завдання виключно одне — утворити невелику буферну зону, яка буде сковувати військовий ресурс росіян", — підкреслив експерт у розмові з Фокусом.

На думку Коваленка, це завдання можна вважати успішним, оскільки Росія почала перекидати власні війська, а саме деякі підрозділи 155-ї окремої бригади морської піхоти, 34-та мотострілецька бригада, 128-ма мотострілецька бригада, 83-й мотострілецький полк, полк спецпідрозділ "Ахмат", батальйон 88-ї розвідувально-диверсійної бригади "Эспальола", підрозділи ФСБ з Курщини не на Покровський напрямок, а в сторону Бєлгородщини.

Тобто у російських окупаційних військ не відбулося підсилення Покровського напрямку.

За словами військового експерта Олега Жданова, метою українського наступу на Бєлгородську область є контроль території ворога, перенесення війни на його територію, задля того, щоб не допустити висування політичних вимог Росією «мир в обмін на території».

А також створення буферної зони безпеки для Сумської області. "Поки наші війська присутні на території Російської Федерації, у Путіна немає такої можливості сказати, що я забираю території, вам дарую мир", — каже Фокусу експерт.

На думку Жданова, основна мета операції не захоплення території Росії, а тільки її утримання для політичних цілей. Також, Коваленко стверджує, що інформаційна тиша добре спрацювала і під час цієї операції.

Оскільки про початок наступу Сил оборони України на Бєлгородщину дізнались вже тільки на 2-3 добу після того, як позиції були зайняті та закріплені.

Олег Жданов вважає, що наступ ЗСУ в цілому можна назвати успішним, попри те, що російська армія намагається видавити Сили оборони України з її зайнятих позицій. "На Бєлгородщині йде не позиційна війна, а маневровна війна. У кожної армії є власні зони контролю.

І там йде в основному рейдові дії, зустрічні бої. Українська армія створює систему опорників для забезпечення стійкості зони контролю.

Те, що Демидівка відійшла під контроль російських військ, це ще не говорить про те, що вона не може завтра, чи післязавтра, чи через тиждень повернутися знов під контроль ЗСУ", — каже експерт.

За його словами, цей наступ не несе ніякої загрози українським територіям на Сумщині чи Харківщини, тому що росіяни все ще не контролюють власний державний кордон. Нагадаємо, 26 квітня російська пропаганда повідомила про "звільнення" Курської області.