Привид українського десанту. Як Росія роздмухує паніку навколо ситуації на лівому березі Дніпра

Насправді, стверджує військовий оглядач Олександр Коваленко, там не відбувається нічого, крім неприємного для РФ розповзання "сірої зони" У російських окупантів сталася найжахливіша екзистенційна криза, адже згідно з деякою інформацією, СОУ звільнили і контролюють маленьке село Пойма, на лівому березі Херсонської області, а також була спроба заходу до села Піщанівка.

Зазначу, що жодних офіційних підтверджень цих подій з боку України не надходило, а тому джерелами цієї інформації поки що є лише Z-канали та інші панікерські російські голови, що розмовляють. І панікувати є чому.

Раніше я неодноразово писав про унікальність лівобережної Херсонщини та її "сіру зону", яка живе за своїми правилами і неконтрольовано розростається.

Саме через те, що комбриг 205-ї ОМСБр регулярно відправляв особовий склад на повернення позицій у "сірій зоні", вибухнув минулого літа у окупантів скандал. Просто ніхто з "сірої зони" не повертався, та й позиції аналогічно не поверталися під контроль РОВ.

Скільки комбриг 205-ї занапастив там особового складу, питання цікаве, але на цей момент – другорядне. "Сіра зона", на сьогодні, практично підібралася до населених пунктів і готова їх поглинути.

А в останні два тижні російська авіація як зірвалася, регулярно завдаючи ударів КАБами по правому березі та "сірій зоні" на лівому березі. Так звані Z-військкори пояснювали це спробами російського командування зірвати якийсь наступ СОУ.

То невже поглинання почалося? Не знаю, без поняття, але окупантам є за що нервувати. Вони в один голос кричать про загрозу по лінії Піщанівка – Підстепне – Козачі Лагері – Кринки.

І цю лінію можна розглядати як повноцінний рубіж, але головне — це те, що нависає над дуже важливою логістичною артерією 2206, що переходить у трасу М14 на Мелітополь.

Але найголовніше — те, що Пойма це село, що знаходиться на одному рівні з Олешками і менш ніж за два кілометри від роздоріжжя 2206 та Е97.

Крім того, я завжди зазначав, що ГВ "Днепр", до зони відповідальності якої входить лівобережжя, одна з найгірших за комплектацією та боєздатністю у всій зоні БД. Гірше за ГВ "Днепр" тільки ГВ "Оборона Крыма".

Крім того, найбільш боєздатні підрозділи на лівобережжі ще у серпні перекинули для посилення Запорізької області, трикутника Новопрокопівка-Вербове-Очеретувате.

І я не виключаю, що волосся на п’ятій точці у російського командування сивіє не те щоб від думки про якийсь наступ, а банально навіть від проникнення середньостатистичної ДРГ.

Адже "сіра зона" підкралася не в результаті масштабного наступу, а за допомогою помірної та цілком буденної дії невеликих груп відповідного функціоналу. І це буде неймовірно, якщо питання плацдарму буде вирішено за допомогою оперування малими групами.

Але це лише думки вголос, оскільки мені зовсім невідомо про те, що там зараз відбувається, а у страху, як відомо, очі великі. Однак, у будь-якої "сірої зони" є одна постійна від кліматичних умов властивість – з часом вони змінюють свій колір.