Як ЗРК "Бук" не дали росіянам завоювати повітря 2022 року і чому встояла ППО, — аналітики

На думку західних аналітиків, досвід війни в Україні демонструє, що навіть проти потужнішого противника стійкість протиповітряної оборони визначається не тільки кількістю засобів, а й гнучкістю їх застосування.

На час початку повномасштабного вторгнення Росія зіткнулася з системою ППО України, що включала близько 250 пускових установок С-300, 72 установки "Бук-М1", а також близько 100 комплексів малої дальності "Оса-АКМ" і "Стрела-10". Про це йдеться в аналітичному матеріалі центру CSIS.

Серед цих систем експерти виділили комплекси "Бук-М1", і хоча це може здатися неочевидним, але саме його конструктивна особливість зіграла важливу роль.

Річ у тім, що на бойовій машині 9А310М1 одночасно розміщені й пускові установки, і радіолокаційна станція, що дає змогу використовувати комплекс за мережецентричним принципом і різко підвищує його живучість.

Українські розрахунки застосовували тактику "короткого ввімкнення" — радар активували лише на час захоплення та ураження цілі, після чого одразу вимикали. Це заважало російським силам фіксувати позиції ППО і завдавати ударів у відповідь.

Попри кількісну і технічну перевагу ПКС РФ, реалізувати її російській стороні не вдалося.

Українські пілоти продемонстрували високу рішучість і вміння вести повітряний бій, що в поєднанні з винахідливістю українських зенітників створило умови, за яких російська авіація вже у квітні 2022 року перестала заходити за лінію фронту.

Це був різкий контраст на тлі перших днів війни, коли літаки РФ пролітали на глибину до 300 км углиб території України. Експерти CSIS пояснюють неефективність російської авіації негнучкістю військового командування ЗС РФ.

Концепція "взяти Київ за три дні" передбачала, що основну частину бойової роботи виконає артилерія, а авіація лише прикриє наступальні колони. Навіть після провалу цього сценарію РФ продовжувала використовувати авіацію за первинними шаблонами, не адаптуючись до ситуації.

Як підкреслили в Defense Express, аналіз CSIS показує: повітряна війна визначається не тільки співвідношенням озброєнь, а і якістю тактичних рішень.

Успіх ППО України в перші тижні війни став результатом поєднання безлічі факторів, і повторити цей досвід в інших умовах неможливо буквально.

Нагадаємо, у річницю свого утворення українська 19-та ракетна бригада "Свята Варвара" оприлюднила звіт, у якому розкрила деталі своїх дій у перші тижні повномасштабного вторгнення Росії.