Чорне на блакитному: російський авіаносець "Адмірал Кузнєцов" коптить небо й океан

Російський авіаносець "Адмірал Кузнєцов" сумно відомий тим, що вивергає густий чорний дим — такий вигляд має робота його застарілої силової установки на мазутному паливі. Фокус переклав статтю колишнього співробітника Конгресу і геополітичного аналітика Брендона Дж.

Вайхерта про авіаносець "Адмірал Кузнєцов", який став перманентною проблемою російського військового флоту. Незважаючи на його неефективність, Росія продовжує інвестувати в авіаносець, прагнучи за будь-яку ціну зберегти настільки застарілий військово-морський актив.

Вивергаючи густий чорний дим у блакитно-блакитне небо, російський авіаносець "Адмірал Кузнєцов" борознить світовий океан, залишаючи за собою вугільно-чорну смугу, яку бачать усі його потенційні противники.

Це унікальне видовище у світовому океані, тому що більшість сучасних військових кораблів не залишають за собою такого бруду, який видно неозброєним оком. Але "Адмірал Кузнєцов" — рідкісне й унікальне судно. Не в сенсі цінності, а в сенсі вартості його підтримки на плаву.

Старіючий, старезний авіаносець, що залишився з останніх днів існування Радянського Союзу, "Кузнєцов" коптить небо через свою архаїчну силову установку.

"Кузнєцов" працює на мазуті — паливі, схожому на смолу, яке є побічним продуктом процесу перероблення нафти і широко використовується в промислових і комерційних цілях, як-от опалення та виробництво електроенергії.

Мазут зазвичай використовується на великих суднах і електростанціях. Мазут має високий вміст сірки і відомий своїми густими, чорними димними викидами.

Під час згоряння мазут виділяє в повітря низку шкідливих забруднювальних речовин, включно з діоксидом сірки, оксидами азоту та твердими частинками.

Ці забруднювачі мають значний вплив на якість повітря і можуть сприяти виникненню низки проблем зі здоров'ям, включно з респіраторними захворюваннями, хворобами серця і раком. Крім впливу на якість повітря, мазут може чинити негативний вплив на якість води.

У разі розливу або витоку у водойми, що "Адмірал Кузнєцов" регулярно і безцеремонно робить, мазут може утворити нафтову пляму, яка може завдати шкоди водним мешканцям і порушити навколишню екосистему.

Таким чином, війна Росії як із сусідами, так і з навколишнім середовищем триває навіть у 21 столітті. Використання мазуту на "Адміралі Кузнєцові" викликає багато суперечок, оскільки він сприяє погіршенню екологічних характеристик корабля.

Дійсно, мазут, на відміну від інших видів палива, що використовуються для бойових кораблів, сильно обмежує бойові можливості російського флоту, що гине, хоча він є відносно поширеним і дешевим.

Рішення про використання мазуту на "Адміралі Кузнєцові", найімовірніше, зумовлене кількома факторами. Так, він поширений у Росії і дешевий.

Але ще одна можлива причина полягає в тому, що використання мазуту було спробою радянських інженерів спростити силову установку авіаносця.

Газотурбінні двигуни зазвичай проєктують для роботи на легших і чистіших видах палива, тоді як використання мазуту можна було розглядати як спосіб зменшити складність корабля (і, отже, здешевити його будівництво та обслуговування).

Коли Совєти проєктували "Адмірал Кузнєцов", вони робили це скоріше в тестових цілях, не плануючи започаткувати нову тенденцію в радянському флоті.

Якби проєкт "Адмірал К" виявився успішним (і, що ще важливіше, якби СРСР не розпався в той момент, коли це сталося), "Адмірал" поклав би початок масовим авіаносним операціям радянського Червоного флоту, що кидають виклик американському флоту.

Оскільки СРСР несподівано розпався, а після цього настало похмуре десятиліття відчаю (з якого Росія вибирається тільки зараз), Москва була змушена дбайливо зберігати навіть застарілий військовий корабель.

Коли — і якщо — росіяни дійсно підвищать свій авіаносний потенціал, можна очікувати, що наступна партія російських авіаносців буде набагато складнішою та надійнішою за нинішній "Адмірал Кузнєцов".

Водночас Росія ніколи не була (і, найімовірніше, ніколи не буде) морською державою. З огляду на це, для росіян буде краще віддати перевагу сухопутним, космічним і повітряним силам, а не військово-морському флоту.

Можливо, їм варто просто зосередитися на будівництві підводних човнів і невеликих надводних кораблів, оскільки на цьому росіяни розуміються краще, ніж на марнотратних операціях з авіаносцями.

Однак рішення Москви витрачати стільки грошей, утримуючи на плаву потопаючий "Адмірал Кузнєцов", вказує на відверто дивну любов Москви до "Адмірала", що не піддається стратегічній логіці та здоровому глузду. Брендон Дж.

Вайхерт — аналітик з національної безпеки National Interest, колишній співробітник Конгресу і геополітичний аналітик, який пише для The Washington Times, Asia Times і The-Pipeline. Автор книг "Winning Space: How America Remains a Superpower", "Biohacked: China's Race to Control Life" і "The Shadow War: Iran's Quest for Supremacy".