Ми з України Обговорювати промову Путіна немає сенсу — вона цікава лише психіатрам та суддям військового трибуналу. Але багато хто тут незадоволений реакцією НАТО — після заяви Зеленського передчували швидкий вступ України до альянсу і кінець війни. Даремно.
Не варто очікувати на рішучі кроки від НАТО. НАТО — це розжиріла, м'якотіла Європа, яка, звичайно ж, ні за кого воювати не буде. НАТО навіть за себе не дуже прагне воювати, адже агресія Росії проти України — це і є початок війни Російської імперії з Європою, з НАТО.
Бо якщо Україна не встоїть — орки прийдуть до Литви, Латвії, Естонії, Польщі, Угорщини, Німеччини… Якби у НАТО були залізні яйця, Європа давно б відмовилася від російських енергоресурсів, перестала б торгувати з агресором і закрила кордони для орди.
Але навіть після початку широкомасштабної війни, після Бучі, після чергової анексії українських територій, після масової мобілізації в імперії та прямих загроз застосувати ядерну зброю — НАТО не діє.
Тут багато хто заперечить: вони нам допомагають зброєю, навчають солдатів, приймають біженців і дають гроші! Це правда. Тільки допомагають вони не нам, а собі. І дякувати не ми повинні їм, а вони нам — нашим солдатам, які захищають Європу.
Важко уявити, щоб на нацистську Німеччину накладали нескінченні санкції, продовжуючи жваву торгівлю з нею, замість стратегічних бомбардувань, морської блокади та відкриття другого фронту в Європі. Реакція Заходу і НАТО — нонсенс.
Українська
English
USA
Français
Deutsch
Italiano
Polski
Čeština
Español
Slovensku
