Ми з України Про всяк випадок нагадаю, що в Україні практично неможливо вирубити Інтернет та мобільний зв’язок. Mission impossible. Інтернет-сервіс-провайдери мають "горизонтальну" структуру, у них немає "ключових точок", які можуть обвалити всю систему.
Це як стріляти по бджолиному рою: пару бджіл вб’єш, але весь рій буде гнучко маневрували та залишиться неушкодженим.
Стільникові вузли операторів мобільного зв’язку розташовані доволі густо і виведення з ладу однієї-двох "сот" — хіба що трохи зменшить якість зв’язку або несуттєво зросте навантаження на вцілілі вузли.
Обстріли та пошкодження інфраструктури у лютому-березні були значно потужнішими у деяких регіонах, але на більшості території України стабільно працювали й Інтернет, і стільниковий зв’язок.
У регіонах, де росіяни фізично підірвали комунікаційні вузли або перебили кабелі, чи мережеву інфраструктуру, – зв’язок працював нестабільно, але працював. Пошкоджені комунікації відновлювали протягом доби після звільнення від окупантів.
За 8 місяців відкритої війни вітчизняні зв’язківці набули такого досвіду, якого немає ні в кого у Світі. Ні в кого, абсолютно. Про їхній трудовий та громадянський героїзм ще напишуть книжки, знімуть фільми та серіали.
І цей досвід просто зараз застосовується на практиці, без свят та вихідних. Провайдери та оператори зв’язку працюють цілодобово. Терористи постійно десь шось підривають, ламають, крадуть, виводять з ладу.
Наші зв’язківці постійно то все лагодять, міняють, пускають по запасним каналам, активно взаємодіють з колегами. Тому якщо десь у когось зараз на підконтрольній Україні території відсутній мобільний зв’язок чи доступ до Інтернету – це дуже тимчасово.
Скоро все відновиться, не треба хвилюватися. Буде електрика – буде й зв’язок. Після відключення електроживлення телекомівському обладнанню потрібен деякий час на перезавантаження та корегування налаштувань мереж.
А наші енергетики також пашуть, не встигаючи піт з чола витирати. Зараз же тоталітарна орда просто намагається нас залякати.
Але якщо цього не вдалося зробити у кінці лютого, коли більшість країни заскочили зненацька, то чому б це вдалося зараз, після стількох довгих місяців безперервних обстрілів всієї країни? Ми ж вже психологічно загартовані як булатна сталь, авжеж? Хоч бий, хоч гни – нерви, як канати.
Всі права захищені IN-Ukraine.info - 2022