Україну ніхто й ні до чого не змусить: Дмитро Кулеба про переговори з Росією

Ми з України Розставлю крапки над "і" щодо медійних розмов про тиск на Україну щодо переговорів, як далеко може зайти Україна у звільненні своїх територій і що буде далі тощо. 1.

Слухайте Президента Зеленського: ми будемо звільняти свою землю і людей, Росія має вивести свої окупаційні війська з території України у міжнародно визнаних кордонах; 2. Україна не відмовляється від дипломатії.

Але нинішні заяви Кремля про нібито готовність до переговорів — це лише димова завіса. Росія грає в конструктив, а насправді хоче взяти паузу, щоб оговтатися від поразок та згодом продовжити війну з новою силою.

Ми не підемо на це і закликаємо партнерів не підігравати Москві; 3. Київ не розглядає навіть теоретично будь-яких поступок щодо питання Криму. Немає ані для нас, ані для міжнародного права жодної різниці між Херсоном і Севастополем. Все це — Україна; 4.

Розмови про те, що Україна буде терпіти чи піддаватися на будь-які підштовхування, безглузді. Я взагалі раджу усім облишити це доісторичне сприйняття України як того, на кого тиснуть і кого змушують. Сьогодні Україна тисне і змушує.

Ми творимо нову історію разом із тими у світі, хто стоїть із нами пліч-о-пліч. 5.

Що стосується тих у світі, хто за лаштунками між собою та у коментарях журналістам просторікує про те, що не вірить у перемогу України та висловлює безкінечні сумніви, то сьогодні я виступав на Раді міністрів ЄС і розказав одну історію.

Далі цитата з мого сьогоднішьного виступу: "Влітку 2021 року я подорожував Херсонщиною разом із дітьми. Нашим екскурсоводом був Alexey Biletsky. Він закоханий у Херсонщину та присвятив життя тому, щоб перетворити її на туристичний магніт.

Цьогоріч, коли Херсон був окупований, він написав мені. Подякував мені за роботу і сказав, що для нього було за честь зробити для нас екскурсію. Написав він з сумом так, ніби прощався… Я відповів Олексію, що він обов’язково проведе нам ще одну екскурсію.

Після звільнення Херсона. Навряд він повірив тоді у реальність моїх слів. Але все сталося саме так. Тож тепер я пропоную вам відвідати український Херсон. Зі свого боку, буду радий поділитися контактами Олексія. Ця ситуація стосується всіх, хто не вірить в Україну.

Всіх, хто висловлює сумніви, хто сіє сумніви та страх щодо того, що буде далі. Варто пам’ятати одну річ: неможливо перемогти, якщо не вірити. Я дякую всім, хто вірить у перемогу України. Ви не пошкодуєте, що зайняли таку позицію.