Мобілізація, заморозка фронту й артилерійські дуелі. Як зміниться характер війни в холоди

Росія намагається зафіксувати лінію фронту, щоб узимку накопичувати резерви. Чим відповість Україна? Фокус поговорив із експертами, щоб дізнатися, чи на нас чекає заморозка на фронті, посилена мобілізація та як можуть відбуватися бойові дії в умовах холодів.

Російській армії набагато важче воюватиме взимку, ніж Збройним силам України. Про це днями сказав колишній командувач військ США в Європі генерал Бен Годжес. Він упевнений: українська армія продовжить контрнаступ і тиснутиме на окупантів, але темп сповільниться.

"Генштаб України продовжить тиснути на російські війська та не дасть їм можливості встати на ноги, перегрупуватися або чогось навчитися. Це дуже важливо", — упевнений генерал Годжес. Російські солдати, на його думку, не готові морально та не навчені.

А в умовах холодної погоди їм на фронті буде складніше. "В українського війська свій народ за спиною, — каже Годжес. — А росіяни, особливо новоприбулі, недостатньо оснащені, неготові та ненавчені, будуть змушені протистояти сильним атакам української армії".

Із настанням холодів характер війни може змінитися. Про це говорять як іноземні, так і українські експерти. "Із досвіду минулих років ми знаємо, що взимку відбуваються статичні бойові дії.

І це пов'язано насамперед із тим, що польові дороги розмиваються, — каже Фокусу військовий експерт Михайло Жирохов. — Сучасна зима вже не та, що раніше, коли морози сягали мінус 30, зараз на зміну їм приходить мокрий сніг і дощ.

А Донбас, як і Херсонщина, де зараз йдуть основні бойові дії, — це степ, знайти там лісосмугу дуже складно, тому і ми, і росіяни будемо змушені окопуватися біля населених пунктів. Наступальні дії будуть зведені до мінімуму, ми побачимо артилерійський пінг-понг.

На жаль, результативний". І тому особливе питання — якість артилерії та підготовки артилеристів. Деякі експерти, посилаючись на останні постачання міжнародних партнерів, сміливо говорять про велику кількість західної артилерії та обережно — про певну перевагу.

Жирохов зазначає: до складу чергового пакету американської військової допомоги увійшли не артилерійські гармати та пускові установки, а боєкомплект — снаряди для 155-мм артилерії та РСЗВ HIMARS: "Це означає, що ті гармати, які були надіслані раніше, працюють.

Зараз у публічному полі ми бачимо, що повернулися з Литви після ремонту німецькі самохідні артилерійські установки Panzerhaubitze 2000. Тобто вони відпрацювали свій термін служби, 50 тисяч снарядів на ствол, і потребували ремонту".

До того ж, як каже експерт, українська армія зазнає малих втрат артилерії. Про це можна судити зі "звітів" росіян — вони дуже швидко викладають фото й відео із втратами в інтернет.

Серед них є гаубиці М 777, але немає жодного HIMARS чи САУ "Краб", що означає: українські артилеристи діють досить ефективно й у контрбатарейній боротьбі — якщо не повністю виграють, то не поступаються росіянам.

Щодо іранських дронів, про які у своєму інтерв'ю також згадував генерал Бен Годжес, їхня ефективність взимку може знизитися.

Справа в тому, що їх розробляли для плюсових температур, не відомо, як вони поведуть себе під час морозів, наскільки їхні деталі захищені, чи замерзатиме паливо. Можливо, збільшиться кількість падінь.

Водночас російські військові хочуть перезимувати в Україні: намагаються зафіксувати умовну демаркаційну лінію в зоні бойових дій, зміцнитися на позиціях (копають окопи та траншеї, ставлять протитанкові бетонні укріплення), проводять мобілізацію (за деякими оцінками, у планах мобілізувати від одного до півтора мільйона осіб), відновлюють запаси техніки.

"Як мінімум на півночі Луганщини вони формують так звану "лінію Путіна" до кордону з РФ (ідеться про те, що на західному кордоні окупованої Луганської області військові РФ будують оборонну лінію, — ред). Вони риють рови, окопи та встановлюють ряди протитанкових стовпів.

Працює інженерна техніка. Росіяни хочуть закріпитися, щоб утримувати Сватове та прикордонну територію під своїм контролем", — продовжує Жирохов.

Щодо Херсонщини, то інформації мало, але експерти кажуть, росіяни й там теж зменшили лінію фронту, намагаються закріпитися в районі Чорнобаївки, фактично передмісті Херсона. А щоб було легше провести лінію фронту, відселяють цивільне населення.

"Біля Херсона РФ намагається не лише збільшувати кількість військових за рахунок мобілізованих, а й якість оборони — капітально окопуються, щоб, наприклад, десять людей могли тримати велику лінію фронту.

Крім того, на відміну від Донецької та Луганської областей високоурбанізованих територій, Херсонська область — це відкрита територія з декількома посадками та кількома селами над дорогою.

Якщо на Донбасі росіяни відкочуються без проблем до інших населених пунктів, то на Херсонщині так не буде — там кожен населений пункт буде важливим, і за кожен йдуть бої — триматимуться і наші, і вороги", — пояснює аналітик. Не лише Росія накопичує резерви, а й Україна.

З першого дня повномасштабного вторгнення в Україні відбувається спільна мобілізація. З 24 лютого її продовжували чотири рази. Востаннє 12 серпня на 90 днів.

Наступного разу законопроєкт про продовження воєнного стану та мобілізацію президент повинен буде внести до парламенту до 20 листопада. Наразі мобілізація триває. Вона потрібна для укомплектування Збройних сил України, а також ротації тих, хто вже давно служить на фронті.

Радник глави Офісу президента Адрія Єрмака Олексій Арестович каже, що якщо Росія мобілізує мільйон людей і хоча б половину відправить в Україну, то буде потрібно посилити мобілізацію. "Важливо знати, що в Україні мобілізованих не кидають одразу на фронт.

А деякі взагалі туди не потрапляють, а залишаються в північних областях, адже зберігається ймовірність нападу з території Білорусі. Акцент зміщується на підготовку за західними стандартами — наші проходять навчання в Німеччині, Литві, Польщі, Великій Британії, Іспанії.

Зараз є необхідність у кадрах, які близькі до техніки й офіцерського складу, навіть без досвіду служби в армії", — пояснює експерт. Ще одне важливе питання: як вплине на фронт, що Росія б'є по об'єктах української енергетики.

Нюанс у тому, що зараз в Україні немає великих працюючих оборонних підприємств – у нас не випускає військової техніки, боєприпасів, все приходить від партнерів, тому зупинятися через брак електроенергії нема чого.

Щодо фронту, то це не перша зима для української армії, механізми вже відпрацьовані – з 2014 року росіяни обривають лінії електропередач. Тому й організовано систему автономного живлення, використовуються генератори.

Взимку 2022-2023 року фронту буде потрібно більше дизеля та інших автономних джерел живлення. При цьому обстріл може вплинути на тилові об'єкти, наприклад, госпіталі. Але й там, як кажуть в уряді, вже підготувалися.

Щоправда, говорячи про холодну зиму, не треба забувати про гарячі події на Херсонщині. Росіяни підозріло голосно та з різних боків говорять про те, що Херсон вони можуть втратити.

Якщо згадати літо-2022, то українська сторона також натякала на активізацію бойових дій на півдні, але пішла у наступ у Харківській області.

Що заважає Росії зараз діяти так само: начебто готуватися до боїв за Херсон, а насправді здійснити атаку в районі Бахмута чи на кордоні Харківської області. Але це буде зрозуміло вже скоро, а сьогодні Бахмут та околиці – і так одна з найскладніших ділянок фронту.

Таким чином, у найближчі тижні очікується умовна консервація лінії фронту та накопичення сил до весни. "Зокрема, росіяни перекидатимуть сили і до Білорусі.

За зиму вони піднімуть зі складів танки, зброю і, можливо, знайдуть "аргументи" для Лукашенка вступити у війну", – каже Жирохов.

Зараз, на його думку, завдання мінімум для РФ – таки утримати Херсон, щоб залишити плацдарм для подальшого наступу: коли російські мобілізовані будуть підготовлені, тоді вони зможуть реалізовувати свої операції на півдні.

Але перші спроби зроблять лише навесні, інакше втрати будуть величезними. При цьому керівник Центру військово-правових досліджень та військовий експерт Олександр Мусієнко каже, що Україні не вигідно, щоби бойові дії зупинялися або остаточно перейшли у позиційну війну.

Тому ЗСУ будуть, з урахуванням ситуації, у тому числі погодних умов, діяти на фронті, щомісяця, а то й тиждень, коригуючи позиції. А це означає, що українська армія зможе розвинути свій успіх.