Нова гонка дронів між Україною та Росією: хто і як може в ній перемогти

Велика кількість одночасно запущених дронів, стійкість зв'язку до традиційних способів радіоелектронної боротьби та системи штучного інтелекту спричинили потребу в дешевих кінетичних засобах ураження, які можна виробляти масово.

Ситуацію проаналізував журналіст видання Forbes Вікрам Міттал. Однією з головних переваг дронів-перехоплювачів є наявність у Росії та Україні виробничих ліній, які постійно розширюються.

Завдяки цьому вартість таких засобів набагато нижча порівняно із зенітними ракетами, ціна яких може сягати сотень тисяч доларів за одиницю. У результаті обидві сторони можуть масово застосовувати їх у боях.

Так звані зенітні дрони також розроблені дуже легкими і мобільними. Багато моделей досить компактні, щоб їх можна було переносити в рюкзаку і запускати в польових умовах без спеціального транспорту або громіздкого обладнання.

Це забезпечує широке поширення по всій лінії фронту, особливо в районах, де бійці пересуваються переважно пішки. При цьому багато перехоплювачів досить швидкі, щоб наздоганяти ворожі дрони в польоті.

Їх дедалі частіше оснащують системами штучного інтелекту для автономного розпізнавання і захоплення цілей. Обидві сторони нарощують виробничі потужності, намагаючись обігнати одна одну не тільки в технологіях, а й за кількістю.

На думку Forbes, той, хто створить більше ефективних перехоплювачів, отримає вигідніші позиції для захисту своїх сил та інфраструктури. Водночас сторона, здатна запускати більше ударних дронів, ніж має перехоплювачів у противника, збереже атакувальну перевагу.

Українські військові використовували FPV-дрони для перехоплення російських розвідувальних БПЛА понад два роки, а тепер впроваджують велику кількість спеціалізованих перехоплювачів для боротьби з "Шахедами", які стають дедалі стійкішими до радіоелектронних перешкод.

Наразі зенітні дрони доволі ефективно збивають БПЛА, зберігаючи при цьому дорогі засоби ППО для відбиття крилатих і гіперзвукових ракет.

Президент Володимир Зеленський оголосив, що більшість із 30 000 модулів штучного інтелекту SkyNode S буде спрямовано на розробку безпілотників-перехоплювачів. Одним із найбільш відомих українських перехоплювачів є Sting виробництва компанії "Дикі Шершні".

Квадрокоптери, що нагадують невеликі ракети, розвивають швидкість понад 300 км/год і вже неодноразово перехоплювали "Шахеди". Ще однією цікавою системою є Titan, розроблений спільно з німецькими інженерами.

Він оснащений штучним інтелектом для автономного стеження і оптимізований для боротьби з високошвидкісними російськими безпілотниками.

Україна також виробляє недорогі безпілотники літакового типу, як-от "Техно Тарас", вартістю менш як 1600 доларів, що досягають висоти 6000 метрів і дальності 35 кілометрів.

Українська компанія "Генерал Черешня" розробила перехоплювач вартістю 1000 доларів, за допомогою якого, як повідомляється, було збито понад 300 російських безпілотників.

У рамках ініціативи "Небесний Русоріз", яку просуває блогер Сергій Стерненко, інженери створили коптери, які, за підрахунками військових, збили понад 400 російських розвідувальних БПЛА.

Росія також активізувала розробку компактних кінетичних перехоплювачів дронів у відповідь на почастішання ударів українських безпілотників по глибині.

Однією з найпоширеніших моделей є система перехоплення "Ялинка", яку російські силовики використовували під час святкування Дня Перемоги в Москві 9 травня.

Ці комплекси використовують принцип "вистрілив і забув", коли система штучного інтелекту захоплює цілі і направляє дрон до них. "Ялинка" здатна перехопити невеликий дрон на відстані до одного кілометра.

Росіяни розробляють нові моделі більшої дальності, які, як очікується, незабаром надійдуть на озброєння.

На виставці "Архіпелаг-2025" Центр безпілотних систем і технологій (ЦБСТ) представив кілька нових моделей, включно зі "Шпаком ППО", "Кинджалом", "BOLT", "Овід ППО" та "Хрещеник М".

Кожна з систем здатна вести вогонь на високій швидкості: "Скворець ППО" досягає швидкості близько 270 кілометрів на годину, а "Кинджал" — до 300 кілометрів на годину.

За словами росіян, кожна з них оснащена системою захоплення цілей і призначена для перехоплення на малих висотах. Крім дронів-камікадзе, у РФ розробляють й інші методи боротьби з БПЛА.

Наприклад, перехоплювач "Осоед" стріляє сітками для захоплення БПЛА противника на швидкості до 140 кілометрів на годину. Його конструкція також дозволяє використовувати таранне наведення, забезпечуючи універсальний кінетичний підхід.