Мистецтво війни. Як перемагали сильного ворога інші армії світу

НВ дослідив, як мужність, вдала тактика та військово-технічні переваги допомогли Хорватії, Великій Британії та Ізраїлю взяти гору в трьох збройних конфліктах другої половини XX століття.

В ійна Хорватії за незалежність, 1991−1995 роки Після того, як 1991 року Хорватія, що була другим за розміром субʼєктом Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія після Сербії, оголосила про свою незалежність, хорватські серби-заколотники заручилися підтримкою югославської армії та розпочали збройну агресію проти новопроголошеної держави.

Незважаючи на нерівність сил, хорватські захисники здобули перемогу у кровопролитній війні за незалежність. Відео дня Чотирирічний конфлікт забрав близько 20 тис.

життів, змусив десятки тисяч біженців залишити свої домівки й запамʼятався проявами надзвичайної жорстокості з боку усіх сторін протистояння.

Розглянувши понад сотню справ щодо воєнних злочинів та злочинів проти людства під час балканських воєн, серед яких етнічні чистки, тортури, зґвалтування, вбивства, пограбування та примусове переміщення, Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії висунув десятки звинувачень — як проти сербів, так і проти хорватів, а також інших етнічних груп, що населяли Югославську республіку.

Головною битвою першого етапу війни, що тривав до середини січня 1992 року, стала битва за місто Вуковар у східному хорватському регіоні Славонія.

Починаючи з 25 серпня 1991 року місто майже три місяці жило в облозі без електроенергії, водопостачання, звʼязку та продовольства. Його обороняли декілька тисяч погано озброєних, але добре вмотивованих хорватів, яким протистояли понад 30 тис.

військових югославської армії та сербських сил із літаками, сотнями танків та десятками артилерійських систем. Зрештою югославській армії вдалося захопити Вуковар, але перед цим його було майже повністю зруйновано.

Після падіння міста там почалися етнічні чистки, в ході яких було вбито сотні людей. Хорвати повернули собі контроль над Вуковаром, що став для них символом опору та національної єдності у боротьбі за незалежність, лише у 1998 році.