By Eliza Popova
Ворог поступово підібрався до першочергово запланованих рубежів — Карлівка та напрямок Воздвиженки. Але цей список неповний, бо вони планували вийти на трасу Покровськ-Костянтинівка (Т0504) ще наприкінці зими-початку весни. По факту, цього немає.
Як і з повним контролем траси Марʼїнка-Вугледар та просування до Водяного. Але при цьому окупант непогано скористався нашими помилками в районі Шумів-Дружби (напрямок Торецька) та Володимирівки (між Вугледаром та Волновахою), і порушивши цілісність ЛБЗ з нашого боку.
В оперативно-тактичному вимірі, ворогу ще тільки належить здійснити багато вдалих дій, щоб захопити повністю Карлівку, Красногорівку або вийти на трасу Т0504. Я вже мовчу за лобові атаки Часіка та у напрямку Торецька. Це не від гарного життя робиться.
Бо основний план вчергове не втілюється у життя. А тому окупант приходить до "перевіреної десятиліттями" тактики — лобові штурми та закидування мʼясом. Минулого разу я писав, що у майбутньому можлива стабілізація.
Це так і є, бо це — нормальний розвиток подій під час бойових дій. Останні 8 місяців атакує ворог. Він виснажений не менше за наше військо. Якщо не більше. Наша спільна задача на літо-початок осені — перейти до позиційних боїв.
Нам з вами потрібно розуміти, що все залежить виключно від нас. Тому на часі — максимальна згуртованість, виявлення та вирішення проблем, а також розуміння, що якщо не ми — то ніхто. Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції.
Українська
English
USA
Français
Deutsch
Italiano
Polski
Čeština
Español
Slovensku
