Годинниковий механізм Кремля: чи зважиться Путін на застосування ядерної зброї

Звертаючи на це увагу, військовослужбовець Юрій Касьянов вбачає це логічним наслідком глухого кута на фронті та звертає увагу на вичерпні ресурси противника, який зможе ефективно воювати лише до кінця цього року.

Американська розвідка вважає, що Путін може застосувати ядерну зброю проти України. Про це пише Bloomberg.

Ризики зростають, оскільки Кремль так і не зміг домогтися вирішальної перемоги на полі бою і досі не "звільнив" включені до складу імперії Донецьку, Запорізьку та Херсонську області. Пишуть також, що Москва готує черговий "рішучий" наступ на Донбасі вже найближчим часом.

Для здійснення задуманого російському Генштабу доведеться сконцентрувати на доволі вузькій ділянці фронту значні сили, оголивши інші напрямки, бо сил бракує не лише нам, а й супротивнику.

До кінця року, за оцінкою американського розвідувального співтовариства, і Україна, і Росія зможуть продовжувати війну в такому самому темпі, але вже наприкінці року Кремль не зможе поповнювати втрати на полі бою купівлею одноразових контрактників — закінчиться і дешевий людський ресурс, готовий воювати за гроші, і самі гроші.

До кінця року російська армія відчуватиме серйозну нестачу озброєнь і боєприпасів, тому що фронт вже споживає більше, ніж тил може відтворити.

Путіну доведеться або оголошувати загальну мобілізацію і здійснювати перепрофілювання цивільного виробництва під військове, або закінчувати війну на будь-яких, уже не його умовах.

Зрозуміло, що й оголошення мобілізації, і реконверсія виробництв, і трудова повинність не піднімуть рейтинги диктатора. Йому потрібна перемога до кінця року. Тому й готується новий наступ, тому й зростають ризики застосування Москвою тактичної ядерної зброї.

Зрозуміло також, що нам теж буде нелегко. Людського ресурсу в нас менше, а той, що залишився, хоч і висловлюється в опитуваннях проти припинення боротьби та капітуляції на путінських умовах, але сам, добровільно, воювати не дуже прагне.

Нам не вистачає зброї та військової техніки, боєприпасів. Але зростання ризиків застосування ядерної зброї наочно демонструє, що і ворог — на межі.

І якщо ми зможемо правильно, грамотно розпорядитися відпущеним до кінця року часом, наявними ресурсами, західною допомогою, якщо зможемо підготувати на Донбасі справжній неприступний бастіон — нашу "лінію Суровікіна" із суцільними мінними полями й бетонними фортифікаціями, якщо ризикнемо здійснити добре продумані, у воєнному сенсі виправдані контрудари (а не авантюри), то ворог неодмінно буде розбитий і перемога буде за нами.