Росія "вимикає" Україну поетапно: як працює нова тактика енергетичної війни

Фокус розібрався, як працює ця стратегія і що може вберегти країну від нових блекаутів. Нова фаза енергетичної війни Росії проти України робить опалювальний сезон потенційно складнішим за зиму 2022–2023 рр. , коли масовані атаки спричинили блекаути для понад 10 млн людей.

Енергетики відзначають цинічнішу тактику: замість "килимових бомбардувань" енергетики по всій країні ворог застосовує "поетапне відкушування" енергосистем регіонів. Про це пише Українська Правда.

За словами видання, росіяни втілюють цей план, здійснюючи спочатку локальні атаки дронами на прифронтові зони: Сумщина, Чернігівщина, Харківщина, Одещина, Миколаївщина, Дніпропетровщина. Ці удари нищать електрогенерацію, підстанції "Укренерго" та обленерго.

Зокрема серпні–вересні 2025 року на один об’єкт здійснювало напад в середньому 10–40 російських БПЛА. Потім відбувалися масовані удари балістикою по ТЕС, ГЕС, ТЕЦ, як сталось 10 жовтня.

Мета таких атак — розбалансування енергосистеми, розділення її на "лівобережну" та "правобережну" частини вздовж умовного водорозділу, дефіцит електроенергії на сході країни, який традиційно високо споживає енергетику, і який наразі має зруйновану генерацію.

Ослаблені перетоки призведуть до каскаду аварій. Наступні кроки росіян можуть стати удари по тепловим станціям заходу України та атомним розподільчим станціям, що викличе стрибки частоти.

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко описує тактику російських окупантів щодо енергосистеми України як спробу поступово вимикати електроенергію в окремих регіонах, областях і районах.

Це відрізняється від методів 2022-2023 років, коли удари наносилися по об'єктах по всій країні одночасно. Зараз фокус на конкретних областях, наприклад, Харківській чи Сумській.

Після вимкнення однієї області переходять до іншої, що створює значний дефіцит, особливо на лівобережжі України. "В результаті, коли на лівому березі виникає повний блекаут, на правому такого може не бути, але це призводить до загального розбалансування енергосистеми.

Росіяни прагнуть вплинути саме через цей дисбаланс, а не просто через повне знищення ТЕЦ чи масові відключення. Східна Україна більш вразлива до вогневого впливу через близькість до окупантів, тоді як Західна — менш доступна.

Мета — не лише відключити Харківську, Сумську чи Полтавську області, а створити ефект, який пошириться на Центральну та Західну Україну без прямих ударів по них", — зазначає Фокусу Коваленко.

Таким чином, за словами експерта, ворог намагається спровокувати каскадну аварію по всій країні, де відключення в одних регіонах викличуть ланцюгову реакцію в інших, навіть тих, що не зазнали масованих ракетних атак.

Це відбувається саме через порушення балансу в усій системі. Щодо протидії таким загрозам на думку Коваленка, рішення здається простим, хоч і вимагає зусиль. Головне — посилити протиповітряну оборону комплексно.

Це включає зенітно-ракетні комплекси малої та середньої дальності, мобільні вогневі групи, зенітні дрони, комплекси радіоелектронної боротьби, авіацію, гелікоптери та легкомоторні літаки — усі доступні засоби. Це активний метод захисту.

"Пасивний підхід полягає в облаштуванні захисних споруд. Вони не дають стовідсоткової гарантії, але мінімізують руйнування від ударів, наприклад, дронів-камікадзе типу Shahed-136.

Проти балістичних чи крилатих ракет потрібна саме ППО, але для дронових нальотів ефективні металеві каркаси та подібні конструкції, які зменшують шкоду", — додає оглядач.

Ця інформація, на думку Коваленка, не є секретною — про неї відомо з 2022 року, і тоді вже намагалися впроваджувати заходи. Однак, як видно, в деяких аспектах все ще існують суттєві недоліки.

Журналіст і військовий оглядач Денис Попович ділиться враженнями від наслідків обстрілів російськими силами енергетичної інфраструктури України.

Після першого ж удару, коли відключення тривали понад 12 годин, у нього виникли серйозні сумніви щодо якості підготовки до таких атак. Він зазначає, що коли обстріли вже почалися, неможливо швидко надолужити те, що не було зроблено протягом майже двох років.

Експерт сподівається на систему протиповітряної оборони, яка має спрацювати ефективно та на ті заходи захисту, які все ж вдалося реалізувати заздалегідь.

"Вся надія на ППО, на те, що спрацює те, що все ж вдалося зробити й на працю ремонтників, які будуть ліквідовувати наслідки", — підкреслює Попович.

Військовий оглядач радить усім готуватися заздалегідь: перевірити та підготувати генератори, павербанки, зарядні станції та інші автономні джерела живлення. Це допоможе пережити блекаути без значних незручностей.

Нагадаємо, що протягом тижня РФ тричі вдарила по об'єктах "Нафтогазу". Мета — лишити українців газу й тепла взимку. Удари стають точнішими завдяки розвідці. Фокус розібрався, чому удари стають прицільнішими та що може врятувати енергосистему від нового колапсу.

Також Фокус писав, що атака РФ 10 жовтня з майже 500 дронами та ракетами спричинила блекаут в ряді міст. Тактика росіян змінилася: прицільні удари по генерації, дрони+ракети. Через 3 роки після першого блекауту сценарій повторюється через дефіцит захисту.