Замість трьох днів перемир'я – тридцять: чи готовий Кремль до поступок у війні проти України

Росія може переглянути свої цілі в Україні, зосередившись на короткостроковому утриманні вже окупованих територій та стабілізації внутрішньої економіки. Про це повідомляє CNN з посиланням на дані американської розвідки.

​ За оцінками розвідки США, президент Росії Володимир Путін раніше вважав, що стан війни йому на користь, і мав сили та ресурси для подальшого наступу.

Однак зараз він нібито став більше схильним до розгляду потенційної мирної угоди через внутрішні економічні труднощі та тиск з боку адміністрації США, яка погрожує новими санкціями. ​ Попри це, американські високопосадовці залишаються скептичними щодо намірів Путіна.

Вони вважають, що навіть у разі укладення угоди Росія може використати її як тактичну паузу для відновлення сил і подальшого наступу.

Представник західної розвідки зазначив, що Москва готова "підігравати" США, обмежуючи свої безпосередні цілі, але не відмовляється від довгострокових планів щодо України.

​ Кремль сподівається, що поліпшення відносин із США дозволить відвернути увагу від війни, а після тактичної паузи — досягти повних цілей Путіна в Україні та за її межами.

Член комітету з розвідки Палати представників США Джейсон Кроу зазначив, що Путін вважає, що має сприятливого американського президента, який більше зосереджений на короткострокових перемогах.

​ Фокус розбирався, чи дійсно Володимир Путін змінює свої наміри щодо війни в Україні й буде намагатися укласти довгострокову мирну угоду. За словами політолога Олега Постернака, останні дії Росії та США вказують на зміну тактики обох сторін у війні в Україні.

Зокрема, з боку Москви дедалі більше сигналів про готовність до певних "поступок", але лише у вигляді короткотермінових перемир’їв.

За даними американської розвідки, Кремль, стикаючись із внутрішньоекономічними проблемами, санкційним тиском і загрозами згортання міжнародних проєктів, теоретично може обмежити свої максималістські вимоги.

Це відбувається на фоні активізації Вашингтона в дипломатичній та економічній площині.

"Сполучені Штати наразі почали фінальний етап тиску на Росію: крім нових санкцій, ухвалено масштабні рішення, як-от створення фонду для відновлення України та підписання угод про стратегічне економічне співробітництво.

Держдеп США, зокрема представник Джей Ді Венс, публічно заявив, що ʼРосія та Україна мають самі домовлятися", що можна трактувати як перехід США до нової моделі — посилення тиску на Росію через міжнародну ізоляцію та економічні важелі, паралельно залишаючи простір для політичного маневру", — каже Фокусу Постернак.

Американська розвідка, зі свого боку, прогнозує, що у ситуації зростаючого тиску, Путін може піти на часткові поступки – не тому, що прагне миру, а щоб уникнути масштабної мобілізації чи ще більшої дестабілізації економіки, вважає політолог.

До цього він обирав тактику максималізму – демонструючи, що не готовий поступатися. Та, схоже, нова стратегія США, що передбачає "вимивання" варіантів для Путіна, вже починає діяти. "Цікаво, що Кремль продовжує випробовувати межі.

Оголошене "трьохденне перемир’я" сприймається США як профанація, що не відповідає очікуванням. Вашингтон чітко дав зрозуміти: потрібні не формальні паузи, а структуровані, чітко погоджені кроки.

І якщо таких не буде – санкційний молот тільки посилюватиметься", — продовжує Постернак. Водночас реакція Москви стала різкішою. Публічні заяви Лаврова, Патрушева, Шойгу, Медведєва — це сигнали, що Росія офіційно "спускає з повідка" радикальних гравців.

Це демонстрація: мовляв, діалог із Заходом завершено, мости зруйновано. Але за лаштунками, контакти між американською та російською сторонами тривають. Це означає, що "гра в мир" — насправді політична війна, де сторони лише імітують діалог, перевіряючи межі допустимого.

"Ймовірна "поступка" з боку Росії — 30-денне перемир’я. Але це лише частина плану. Після цього, за задумом Москви, повинні стартувати прямі переговори між РФ та Україною — без участі США. Кремль натякав на це в коментарях останніх тижнів.

Проте виглядає це малоймовірно: Україна вже проходила подібний сценарій неодноразово, й жодного результату це не дало. Ймовірно і в цей раз нічого не дасть", — вважає політолог.

За словами Постернака, ідея проста: або Росія погоджується на серйозні компроміси, або її повністю відтискають із глобального ринку. Проте проблема в тому, що противник специфічний. Путін сформований у школі КДБ і чудово знає, як грати в довгу.

Наразі він загнав себе у глухий кут, де продовження війни стало єдиним робочим сценарієм. Але цей сценарій уже не дає стратегічних вигод, які міг би дати вдалий "мир на своїх умовах", якщо б, приміром, Трамп повернувся і погодився на поступки.

Зараз російське керівництво ще хоче грати у війну, але дедалі більше сигналів свідчать: їхній простір для маневру стрімко звужується. А жити в реальності війни для Росії — це вже не виграшна модель, навіть якщо раніше здавалося інакше.

За словами політолога Володимира Фесенко, зараз в експертних колах, як в Україні, так і на Заході, активно обговорюються дві протилежні точки зору. Перша точка зору: у Росії зростають економічні та соціальні проблеми.

Вважається, що вони ще можуть спробувати наступ влітку, але восени у них почнуться серйозні труднощі. Не вистачатиме ресурсів – грошей, людей, засобів – для повномасштабної війни. Тому Росії доведеться йти на переговори.

"Саме цю точку зору, як мені здається, відображає й нинішня оцінка американської розвідки. Але наголошую: це не розвідувальні дані, а аналітична оцінка. Вони зібрали інформацію з різних російських джерел, залучили експертів, і сформували таку картину", — каже Фокусу Фесенко.

Ще недавно американці вважали, що Росія має намір воювати довго і не планує зупинятися. Тепер вони припускають, що Москва може бути готова до припинення війни раніше.

Друга точка зору, також поширена в експертному середовищі: Росія може без особливих проблем продовжувати бойові дії щонайменше до кінця року, а можливо, ще кілька років. Обидві позиції мають свої аргументи. Проблеми в Росії справді є, і їх більшає.

Але наскільки вони критичні — сказати зараз важко. "Я поділюсь власною думкою. Мова не стільки про ресурси Росії чи її готовність до тривалої війни, скільки про цілі Путіна.

А вони, як я їх розумію, полягають у наступному: продовжити війну проти України, добитися перемоги або капітуляції України — і водночас домовитися з Трампом. Ідеальний сценарій для Путіна — домовитись з Трампом, а тим часом продовжити війну.

Щоб Трамп відсторонився від України, сказав: "Українці не хочуть компромісу — я припиняю переговори й говоритиму лише з Росією". І залишив Україну сам-на-сам з агресором. Якщо США припинять підтримку України, Росія може здобути перемогу", — вважає Фесенко.

Проте цей сценарій не повністю працює. Наприклад, так звана "ресурсна угода" частково руйнує плани Путіна. Вона робить Україну важливою для США. Тепер Трамп трохи більше довіряє Україні і трохи менше — Путіну. І тут Путін стикається з вибором.

Що робити далі? На думку політолога, є кілька сценаріїв: "Відхід США від переговорного процесу — це теж форма тиску. І на нас, і на росіян. Тактика полягає в тому, щоб знизити значимість переговорів, які не приносять результатів, і переключити увагу громадськості.

Це буде не остаточний вихід, а тимчасове відсторонення. Проте ресурсна угода має стимулювати Трампа якнайшвидше добиватися припинення війни. Без миру ця угода просто не працюватиме", — продовжує Фесенко.

Паралельно з оцінками американської розвідки щодо зміни цілей РФ в Україні, віцепрезидент Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венс не вірить у швидке завершення війни в Україні.

Він вважає, що президент США Дональд Трамп запропонував "одну з найкращих угод 21 століття", але остаточні кроки мають зробити російська та українська сторони.

"Моє враження: у частини команди Трампа — а саме у Марко Рубіо, керівництва Держдепу та деяких інших — зараз ступор. Вони не знають, що робити далі. Так, Трамп хоче припинення війни, але як це зробити — неясно. Вони ще визначаються", — каже Фесенко.

На його думку, можливо, після 9 травня, коли в Росії завершиться пропагандистська кампанія, сторони повернуться до переговорів. Можливо, росіяни вже подали такі сигнали американцям.

І, можливо, саме тому й на Україну зараз чинять тиск — аби швидше ратифікували угоду, яка стане важелем у майбутніх переговорах. "Побачимо. Не цей тиждень стане вирішальним, як прогнозував Рубіо. Але визначеність може з’явитися ближче до 9 травня.

Або почнуться справжні переговори про припинення вогню, або виникне пауза, і США вирішуватимуть, чи продовжувати брати участь, і в якому формат", — резюмує політолог.