Зброя доісторичної океанської культури: вчені знайшли 7000-річні ножі з тигрової акули (фото)

На індонезійському острові Сулавесі археологи знайшли два стародавні ножі, виготовлені із зубів тигрової акули, які датуються приблизно 7000 роками тому.

Ця знахідка має велике значення, оскільки вона є одним із найдавніших доказів використання зубів акули в композитній зброї для ритуалів і битв. До цього найдавніші відомі леза з акулячих зубів мали вік менш як 5 000 років, пише Arkeonews. У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал.

Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки! Ці унікальні ножі з акулячих зубів пов'язані з таємничою культурою тоалів і натякають на ритуали й війну епохи, яка передувала появі неолітичних фермерів в Індонезії.

Тоалейська культура прожила на південному заході Сулавесі протягом багатьох тисячоліть, до приходу неолітичних фермерів з материкової Азії.

Дослідники, серед яких були австралійські та індонезійські вчені, застосували поєднання наукового аналізу, експериментального відтворення та розуміння сучасного людського суспільства, щоб зрозуміти, як ці зуби перетворили на леза.

Вони виявили, що акулячі зуби прикріпили до руків'я, виготовленого з суміші мінералів, рослин, матеріалів тваринного походження та ниток рослинного походження — методом, подібним до того, який використовується в сучасних клинках з акулячих зубів різних культур Тихоокеанського регіону.

Дослідження зубів показало, що їх використовували для проколювання, різання та вишкрібання плоті та кісток, що свідчить про більші пошкодження, ніж ті, які зуби акули могли б природно отримати під час полювання.

Це свідчить про те, що тоалейці не використовували ці ножі для повсякденних завдань, всупереч тому, що може здатися на перший погляд. Ви можете здивуватися, чому стародавні культури обирали акулячі зуби як зброю.

На той час єдиною доступною технологією для океанічних суспільств був період розвитку неоліту, тож їм доводилося працювати з тим, що вони мали. Металеві інструменти з'явилися лише після контакту з європейцями у 17-18 століттях.

Ножі з акулячих зубів виявилися ефективними для глибоких порізів, але їхня гострота мала недолік — вони легко тупилися, що робило їх менш придатними для звичайних завдань.

Як наслідок, їх, найімовірніше, зберігали для особливих випадків або конфліктів, а не використовували як кухонне приладдя. Це відкриття показує адаптивність давніх культур та їхню здатність створювати інструменти з підручних матеріалів.

Воно також дає уявлення про значення акулячих зубів у культурі спільнот по всьому світу, від Кірібаті до Гавайських островів, які використовували їх як зброю, ритуали і навіть інструменти для татуювання.

Насамкінець, знахідки ножів з акулячих зубів на Сулавесі, яким 7000 років, є захопливим відкриттям, що проливає світло на винахідливість давніх суспільств та їхній глибокий зв'язок зі світом природи.

Дослідження не лише поглиблює наше розуміння доісторичних культур, але й показує важливе значення акул у житті прибережних громад по всьому світу. Раніше Фокус писав про те, що древні люди ефективно співпрацювали задовго до появи менеджменту.