30 на 70. Вірогідність зміни влади в Росії ще до виборів – зросла

Тепер він "колективний Путін", який буде приймати всі рішення з озиранням на своє оточення. 2. Оприлюднення самого факту такої зустрічі свідчить про те, що у РФ немає секретів. Там все тече. Рішення про оприлюднення було зроблене, судячи з усього, на випередження.

Якесь із західних ЗМІ мало дати цей "ексклюзив". 3. З великою часткою імовірності можемо говорити про те, що "завів" Пригожина до Путіна Ковальчук. Треба буде стежити, але виглядає так, що Ковальчуки в тандемі з Кірієнком стають найвпливовішою групою в Кремлі.

Для нас це не найкращий сигнал: цей тандем – найрозумніший і найсистемніший в оточенні Путіна. 4.

Щодо керівництва армії, то тут Путін продовжує грати в стару "сирійську гру": не створювати нових "жукових" (у Сирії керівник воєнного угруповання РФ тримався на керівній посаді 7-9 місяців). Зараз те саме буде і з керівництвом так званої СВО.

При цьому Путін впевнений, що Україна не зможе протиснути мінні поля на півдні України і вважає, що можна за війну особливо не хвилюватися. 5. Щодо Пригожина, то він так і не закрив свій медіа-холдинг і залишається головним росіянином в Африці.

Він "зменшив оберти", але точно чекає слушної нагоди, щоб увірватися в політику. І Путін не може його ліквідувати, ні зараз, ні в короткостроковій перспективі (причини – читай п. 1). 6. У цілому зараз, судячи з усього, ситуацію у верхах вдалося дещо стабілізувати.

Але ця стабілізація полягає у створенні віртуального світу для комфорту однієї людини – Путіна. Групи впливу будуть певний період підтримувати в Путіні ілюзію його всевладності, щоб ним маніпулювати. Як довго триватиме це затишшя, поки дуже складно сказати.

Єдине, що можна впевнено говорити, що цей конструкт не може бути довговічним. Головне питання, чи наважаться групи впливу Кремля почати транзит влади ще до наступних виборів президента. Поки вірогідність такого процесу 30 на 70.