Чи можуть банки стягнути військовий збір із вкладника заднім числом: пояснення адвоката

В Україні нещодавно схвалили законопроєкт про підвищення військового збору, який набуває чинності з 1 жовтня, проте він ще не підписаний президентом.

Це означає, що банки і роботодавці не мають права утримувати податки заднім числом, і відповідальність за сплату різниці в податках повністю лягає на платників податків. Про це розповіла адвокат Юлія Панасюк у коментарі виданню "Мінфін".

В Україні ухвалено законопроєкт №11416-д "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану", що передбачає підвищення військового збору з 1,5% до 5%.

Однак наразі законопроєкт не підписаний президентом і не має чітких роз'яснень від Державної податкової служби (ДПС). Це призводить до невизначеності щодо застосування нових податків і зборів, а також до ускладнення їх адміністрування.

Банки та роботодавці не можуть утримати податки заднім числом, і відповідальність за сплату податкової різниці лягає на самих платників податків. Згідно з українським законодавством, принцип ретроспективності в податковому праві, як правило, не застосовується.

Це означає, що нові податкові норми не можуть зачіпати операції, які вже відбулися до набрання законом чинності. Наприклад, якщо законопроєкт набуде чинності після виплати депозитного вкладу, банк не має права вимагати сплату військового збору заднім числом.

Цей принцип забезпечує стабільність у питаннях оподаткування, оскільки зміни в податкових ставках не повинні впливати на доходи, які вже було отримано або виплачено.

Для ФОПів, які подають звітність щомісяця, важливо зважати на можливі зміни в оподаткуванні, щоб уникнути заборгованостей та несплачених податків за попередні періоди.

Якщо наберуть чинності підвищені ставки військового збору, ФОПи повинні будуть подавати уточнені декларації за ті періоди, які охоплюють час до впровадження нових ставок.

Виправлена звітність допоможе врахувати відповідні доходи та податкові зобов'язання відповідно до чинного законодавства.

Уточнені декларації виступають інструментом, який гарантує правильність розрахунків і враховує нові податкові ставки тільки для тих доходів, які з'являються після офіційного затвердження змін.

Проблема невизначеності у зміні податкових ставок також зачіпає роботодавців, які зобов'язані нараховувати заробітну плату, особливо в разі звільнення співробітників.

У разі звільнення співробітника до набрання новим законом чинності роботодавець зобов'язаний проводити розрахунки за діючими ставками військового збору та податку на доходи фізичних осіб. Це забезпечить відповідність нарахувань актуальним правилам на момент виплати.

Роботодавці повинні враховувати таке: Вкладники з депозитами можуть зіткнутися з впливом нових ставок військового збору.

Особливо актуальними є випадки, коли вкладник закриває депозитний рахунок, наприклад, у жовтні, до офіційного запровадження нових ставок, оскільки це пов'язано з питаннями ретроспективного оподаткування.

На практиці банки не зможуть утримувати податок заднім числом, оскільки в поточній банківській системі немає автоматизованого механізму для коригування податків, які вже було нараховано та сплачено.

Якщо новий закон передбачає збільшення ставок, але набуде чинності тільки після виплати доходів вкладникам, банки не зможуть застосовувати нові ставки до вже виплачених коштів.

Однак у разі затвердження податкових змін у майбутньому податкова інспекція може вимагати від вкладників подання уточненої декларації та сплати різниці між старими та новими податковими ставками.

У такому разі вкладник самостійно відповідатиме за виконання вимог шляхом подання додаткової звітності або відповідної сплати. Раніше Фокус розповідав, яким банкам українці найчастіше довіряють свої кошти.