Росія програє, але ще не програла. Що буде далі?

Те, що здається довгою і болісною рутиною, може раптово перетворитися на стрімкий розгром «Як ви збанкрутували?» «Двома способами. Поступово, потім раптово».

Ернест Гемінґвей, «І сходить сонце» Імовірно, стійка і добре екіпірована армія може бути розбита і шукати шляхи порятунку. Це не рідкість на війні. Ми бачили, як це сталося з афганською армією влітку 2021 року. Відео дня Ми спостерігали чудовий український наступ у Харкові.

Перед нами видовище відступаючої пошарпаної армії — залишки розбитих колон, кинуті машини, залишені поспіхом позиції, розкидане спорядження та нез'їдена їжа, жалюгідні полонені та місцеві жителі, які вітають українські війська, коли вони проїжджають через їхні села.

Швидкість наступу вражає, оскільки десятки квадратних кілометрів перетворюються на сотні, а потім на тисячі, а жменьки звільнених сіл і міст — на десятки. Поки я пишу цей пост, події продовжують обганяти абзаци.

Було б, звісно, передчасно говорити про повну перемогу України у війні через один вдалий і несподіваний прорив. Але те, що сталося, має історичне значення. Цей наступ перевернув багато з того, про що з упевненістю робили висновки щодо перебігу війни.

Це є нагадуванням про те, що те, що лінії фронту здаються статичними, не означає, що вони залишаться такими, і що бойовий дух і мотивація виснажуються у армій, які зіткнулися з поразкою, особливо коли війська не впевнені в тому, за що вони воюють і втратили довіру до своїх офіцерів.

Хто хоче бути мучеником, коли війну вже програно? Українські цілі Харківський наступ був охарактеризований як опортуністичний.

Це пов'язано з тим, що Верховне командування України, схоже, вирішило скористатися тим, що Росія перекинула значні сили у бік Херсона, щоб відбити широко розрекламований напад. І українці розпочали новий наступ на райони, які залишилися зі слабшим захистом.

Згідно з альтернативним поясненням, наступ не був опортуністичним, а добре спланованим. Росіяни були обдурені регулярними розмовами України про майбутній наступ на Херсон, спеціально для того, щоб відволікти війська, хоча справжньою метою завжди був Харків.

Однак було б нерозумно припускати, що херсонський наступ має лише другорядне значення: південь України, як і раніше, стратегічно важливий для української економіки, зв'язку з Чорним морем та Кримом.