У Росії немає грошей на Міг-35: чому зупинилося виробництво передового винищувача

Розробка винищувача МіГ-35 відображає як потенціал, так і проблеми, що стоять перед російським аерокосмічним проєктуванням.

Незважаючи на падіння військового авторитету Росії через її затяжне і безуспішне вторгнення в Україну, МіГ-35 демонструє передові технологічні можливості.

Представлений у 2017 році, МіГ-35 оснащений сучасною авіонікою, електродистанційною системою і системою точного наведення, що позиціонує його як багатоцільовий літак.

Однак виробництво було обмежене: російським військовим було поставлено лише кілька одиниць, що вказує на обмеженість ресурсів і ширші проблеми в російському оборонному секторі.

Розробка винищувача МіГ-35, судячи з усього, йде не дуже добре, що, схоже, є актуальною темою для Росії та її збройних сил. Однак можливості винищувача МіГ-35 говорять про прихований потенціал російських авіакосмічних конструкторів.

З моменту початку незаконного вторгнення в Україну путінська Росія стала міжнародним ізгоєм.

Порушивши суверенітет України, Росія підірвала свій дипломатичний авторитет, викликавши невдоволення міжнародного співтовариства і повернувши собі роль найнеприємнішого антагоніста Заходу.

Однак росіяни втратили не тільки дипломатичний авторитет; вони також розтринькали свій військовий авторитет.

Простий факт полягає в тому, що російські збройні сили, третя найбільш добре фінансована бойова сила у світі, не змогли домогтися значних територіальних успіхів проти слабкого сусіда, який виявився гідним суперником.

На два роки Росія загрузла у війні на виснаження, яка являє собою найжорстокішу битву на європейському континенті з часу закінчення Другої світової війни. Нездатність Росії досягти цілей завоювання підняла питання про можливості її бойових сил.

Спочатку очікувалося, що Росія швидко переможе Україну. Цього, як бачимо, не сталося, і багато хто ставив собі питання, що не так із російською армією. З російською армією багато чого не так — від логістики до обладнання.

Але одна сфера, в якій росіяни досі заслуговують на певну повагу, — це аерокосмічна галузь. Протягом десятиліть Росія і Радянський Союз виробляли літаки, які змушували США йти в ногу з часом.

Після закінчення "холодної війни" американські аерокосмічні конструктори, безсумнівно, випередили своїх російських колег; США надурили серійне виробництво двох літаків п'ятого покоління і почали роботу над шостим.

Але росіяни, як і раніше, є здібними конструкторами аерокосмічної техніки, серед якої — МіГ-35.

І хоча росіяни ще не зовсім освоїли масове виробництво своїх сучасних літаків — відомо, що було випущено лише вісім МіГ-35 і таку саму кількість Су-57 п'ятого покоління — саме існування МіГ-35 свідчить про те, що росіяни все ще вміють проєктувати якісні винищувачі.

КБ "Мікоян" представив свій МіГ-35 на початку 2017 року. Новий літак містив у собі безліч оновлених технологій, зокрема електродистанційну систему, модернізовану кабіну, вдосконалену авіоніку та інтегровану систему точного наведення на ціль для зброї класу "повітря-земля".

Новий МіГ також був оснащений блоком електрооптичної системи прицілювання і спостереження НПК-СПП ОЛС-к, який монтувався на фюзеляжі. Загалом МіГ-35 здавався добре оснащеним для виконання багатоцільових функцій і, здавалося, був кращим за МіГ-29.

Однак це все-таки — не зовсім передовий варіант.

МіГ-35, який вважається "четвертим поколінням плюс", а не п'ятим, має інформаційно-прицільні системи, аналогічні п'ятому поколінню, які можуть бути об'єднані в мережу з іншими російськими системами озброєння для формування інтегрованої системи, що забезпечує підвищену ситуаційну обізнаність.

І тоді (тільки тоді) він буде схожий на ударний винищувач F-35, інтегрований у загальну мережу управління. Майбутнє МіГ-35 залишається неясним. Поки що російським військовим передано лише шість літаків, хоча спочатку Міноборони розраховувало отримати замовлення на 37 машин.

Але потім замовлення було скорочено до 24. А потім — ще раз, притому лише до шести літаків. Це доводить те, що підтвердило вторгнення в Україну: у Росії мало ресурсів. Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції.