By Natali Moss
Ми з України Ну що, всі бачили, що сусідська ображена РФ вийшла із зернової угоди. Вважати, що це наслідок атаки на Севастополь, схоже на одноклітинну логіку "дрони в Києві — у відповідь за кримський міст". Це так не працює.
Упир творить дичину, тому що він упир, додаткових стимулів йому не потрібно. Навіть якщо це наші йо*нули балії (молодці), і ніякий це не стратегічний самостріл, на долю зернової угоди ця радісна подія ніяк не могла вплинути.
Росія готувала ґрунт під скасування зернової угоди останній місяць. Заступник болотного постпреда при ООН усім охочим прямо говорив, що вони не продовжать зернову угоду.
До 19 листопада (це офіційний термін дії стамбульського меморандуму), найімовірніше, ми ще зможемо вивозити зерно, теперішні кораблі, що застрягли на комісії, підуть. А потім — ні.
Новини, звичайно, гіршої не може бути, експортувати зерно нам треба, але в нас ще є залізниця, Дунай і почуття внутрішньої переваги. Плюс світові ціни на зерно все одно низькі, а взимку навігація не сказати, щоб занадто активна.
Українська
English
USA
Français
Deutsch
Italiano
Polski
Čeština
Español
Slovensku
