"Мирний план" для Путіна чи "чорна мітка" НАТО: що везе Шольц Ердогану

Як повідомив офіційний представник німецького уряду Вольфганг Бюхнер, канцлер Олаф Шольц зустрінеться з президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом у Стамбулі в суботу, 19 жовтня.

За його словами, головними темами переговорів, окрім питань двосторонніх відносин, стане російсько-українська війна та ситуація на Близькому Сході.

Зокрема турецька газета Hurriyet з посиланням на джерела в уряді повідомляє, що на переговорах з канцлером Шольцем президент Ердоган приділить увагу питанням економічного, політичного, військового та енергетичного співробітництва з Берліном, а також розраховує знайти шляхи пожвавлення відносин із ЄС.

Видання принагідно нагадує, що Німеччина посідає перше місце в експорті Туреччини, що становить $21,5 млрд, і третє місце в імпорті ($27,5 мільярдів). Між тим зазначається, що "найбільш резонансною" темою на переговорах у Стамбулі обіцяє стати російсько-українська війна.

Нагадаємо, що Туреччина ще навесні 2022 року, невдовзі після повномасштабного вторгнення РФ, зібрала в Стамбулі делегації України та Росії для мирних переговорів, які в результаті провалилися.

А восени поточного року офіційна Анкара увійшла до групи країн "Друзів миру", створеної з ініціативи Китаю та Бразилії для врегулювання "українського конфлікту".

Що ж стосується ФРН, то нещодавно італійська газета La Repubblica з посиланням на джерело, близьке до уряду Німеччини, повідомила про те, що Олаф Шольц готує власний план мирного врегулювання, який не виключає передачі РФ частини українських територій.

Сам же канцлер в нещодавньому інтерв’ю німецькому телеканалу ZDF заявляв, що наразі настав момент почати обговорювати те, як прийти до миру, і висловився за участь Росії в новому саміті миру.

В перших числах жовтня німецька Die Zeit повідомила про бажання канцлера Шольца "найближчими тижнями" зателефонувати Путіну, з яким він не спілкувався з грудня 2022 року. А вже у середу, 16 жовтня, Олаф Шольц публічно заявив про необхідність і готовність говорити з Путіним.

Німецьке видання Zeit з посиланням на джерела в уряді повідомляє, що Шольц планує провести розмову з Путіним до саміту G20 у Бразилії, який відбудеться у листопаді. "Для Шольца розмова з Путіним не є табу. Він усе це підпорядковує меті покласти край війні.

Він цього не відкидає, і я хочу це ще раз підтвердити",- заявило джерело видання в німецькому уряді. Тим часом, питання про мирне врегулювання в російсько-українській війні перетворюється на гарячу тему німецької внутрішньої політики.

Так, кандидат у канцлери ФРН та голова опозиційної Християнсько-демократичної спілки (ХДС) Фрідріх Мерц під час свого виступу у Бундестазі 16 жовтня запропонував створити контактну групу з Німеччини, Франції, Великобританії та Польщі, "щоб виробити поствоєнний порядок у Європі після закінчення конфлікту в Україні".

За його словами, у цих зусиллях необхідно дотримуватись двох принципів. По-перше, пропозиції щодо мирного плану не повинні виходити від однієї Німеччини, а мають висуватися у тісній координації з цими європейськими партнерами.

По-друге, на думку Фрідріха Мерца, необхідно створити умови для того, щоб "у державах Східної та Центральної Європи, особливо в Україні, не виникло враження, що політична карта Європи перекроюється без їхнього відома".

Раніше у вересні голова фракції правлячої Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Рольф Мютценіх заявив виданню Rheinische Post, що країнам Заходу необхідно створити контактну групу для започаткування процесу дипломатичного врегулювання в Україні.

На його думку, до роботи в цій групі можна було б залучити Китай, Індію, Туреччину та Бразилію.

Таким чином, враховуючи амбіції Берліна, активізувати свою роль у мирному процесі, єдиним можливим посередником між Шольцем та Путіним під час запланованого на 22-24 жовтня саміту БРІКС у Казані може стати президент Туреччини, вважають експерти, з якими поспілкувався Фокус.

Зокрема, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус у розмові з Фокусом зазначає: "Під час зустрічі з Ердоганом пан Шольц, на мою думку, представить турецькому лідеру позицію Європи щодо його дрейфу у напрямку БРІКС, який було створено, як певний євроатлантичний проєкт.

Зараз на Заході все частіше говорять про те, що Туреччина не може бути одночасно і членом Альянсу, і учасником БРІКСу.

Стосовно ж теми російсько-української війни, то, гадаю, Шольц може окреслити певні параметри, які Ердоган може передати Путіну, в тому числі від євроатлантичного блоку. З однієї сторони Шольца ніхто не уповноважував на те, щоб бути голосом НАТО.

Однак з іншого боку, хай там як, але саме Туреччина – друга армія Північноатлантичного Альянсу, що також слід враховувати".

Крім того, наголошує Іван Ус, важливий нюанс відіграє внутрішньополітична погода у Німеччині напередодні зустрічі Шольца та Ердогана: "Лідер головної опозиційної партії Німеччини ХДС, кандидат у канцлери Фрідріх Мерц у присутності Шольца заявив, що якщо він (Шольц – ред.

) хоче говорити з Путіним, то в ультимативному порядку повинен йому сказати, що якщо Москва не припинить агресію в Україні, то Берлін надасть Києву Taurus і зніме будь-які обмеження щодо застосування німецької зброї.

В такій ситуації Шольц намагається якимось чином віднайти контакт з Путіним, але не втратити при цьому обличчя".

З урахуванням того, що для Заходу важливо не допустити легітимізації Путіна, Ердоган, констатує експерт, може виступити посередником і передати меседжі Шольца Путіну під час саміту БРІКС.

"Ну, а те, що Росія повсякчас заявляє, що, мовляв, відкрита до діалогу з Шольцем і не лише, це така собі, досить мутна історія. Ми теж відкриті до діалогу, під час якого РФ заявить про намір капітулювати, але Росія таким бажанням поки що не горить", — підсумовує Іван Ус.

Зі свого боку виконавчий директор центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов у розмові з Фокусом робить наступний акцент: "Шольц через Ердогана може промацувати можливі компроміси та поступки, на які готова піти Росія задля припинення війни.

Але тут є два варіанти. Перший – Шольц, на свій страх і ризик, діє як самостійна фігура, пропонуючи РФ якісь "мирні" документи, напрацьовані Берліном. І другий варіант полягає в тому, що Шольц діє в межах узгодженого з західними партнерами плану.

За яким сценарієм рухатиметься німецький канцлер, поки що залишається інтригою".

Проте, припускає Олександр Леонов, можуть бути й інші алгоритми: "Наприклад, Шольц може натякнути Ердогану, що Туреччина аж надто допомагає Росії, качаючи російський газ, проводячи через свою територію так званий паралельний імпорт і так далі.

Тому Шольц дійсно може "попросити" Ердогана не бути надто старанним на цьому напрямку і, понад тим, тиснути на РФ, змушуючи її до мирних переговорів, але вже з позиції сили".

Важливим фактором, який тисне на Шольца, спонукаючи його до активності в питанні врегулювання російсько-української війни є політична обстановка у Німеччині, переконаний політолог.

"З одного боку ХДС/ХСС, як головна опозиційна сила, не просто вимагає більшої допомоги Україні, а й виносила вже декілька резолюцій про надання Києву Taurus. А іншого боку, є "Альтернатива для Німеччини", котра просуває кейс необхідності проведення перемовин з Путіним.

Таким чином, Шольц опинився між молотом та ковадлом. І вже зараз думаю можна говорити про те, що під час виборів до Бундестагу соціал-демократам доведеться створювати коаліцію з ХДС/ХСС.

Це теж впливатиме на майбутні підходи Берліна до війни в Україні", — наголошує політолог.

Припустивши, що Олаф Шольц прагне до парламентських виборів, які, нагадаємо, відбудуться 28 вересня 2025 року, заробити собі лаври людини, яка зуміла знайти вихід в ситуації російсько-української війни, експерт резюмував: "Власне тому, Шольц надзвичайно чутливо реагує на політично-суспільні тенденції в своїй країні, намагаючись максимально лавірувати.

А тенденції, між іншим, різні, адже свіжі дослідження демонструють, що пересічні німці підтримують діалог Шольца з Путіним", — підсумовує Олександр Леонов.

Дійсно, як випливає з опитування дослідницької компанії YouGov, проведеного на замовлення німецького агентства DPA 4-8 жовтня, пропозицію провести телефонну розмову лідерів Німеччини та Росії підтримують 59% громадян ФРН, тоді як 26% ​​виступають проти (ще 15% вагалися з відповіддю).

На запитання, чи має Україна під час переговорів відмовитися від Криму та тимчасово окупованих територій 39% респондентів відповіли негативно.