Російська воєнна машина продовжує рухатися виключно тому, що поки є ресурс гасити регіональні дисбаланси. Як тільки федеральні струмочки збідніють (вони всі зав’язані на нафту), це буде навіть не колапс.
Без зміни підходу до поповнення армії в РФ (мобілізація) у них не з’явиться ресурс для масштабних дій. Хіба що за рахунок нових корейців. Але корейці та імітація прагнення до миру погано сумісні.
Тому я і звертаю увагу: ризики продовження війни до кінця року і далі для Кремля можуть бути компенсовані виключно цінним призом у вигляді демонтажу України. Якщо Україна не валиться – Росія може бути перекинута у внутрішні проблеми. Або валити, або морозити.
Проблеми української армії відомі. Нові ризики з огляду на зміну американських підходів очевидні. Нюанс у тому, що рахунок йде буквально на тижні.
Якщо до умовного 1 квітня росіяни не зможуть нас вибити з Курська і продавити на якомусь із напрямків (Куп’янськ, Костянтинівка, Покровськ), їм буде вкрай складно технічно скористатися бонусами у вигляді послаблення/відключення допомоги США. Просто не буде сил.
А для Трампа це вже буде 2 місяці біля керма без проривів на тлі наростаючої фронди. Звідси градус риторики, який шокує в т. ч. американців. Загалом березень – місяць жахів. А ось після нього можуть відкритися лінії, які ми зараз не бачимо.
Головне зараз – забезпечити армії можливість утримувати зону ураження на 10+ км. Ефективна робота цієї м’ясорубки призведе до того, що у РФ не залишиться жодних варіантів, крім гри на виборах. А це вже інша історія. З нею розберемося у відповідний час.
Українська
English
USA
Français
Deutsch
Italiano
Polski
Čeština
Español
Slovensku
